Поляки люблять спогади та документування спогадів, тож у Польщі багато різнорідних пам’ятників. Є величні монументи, обеліски, пам’ятники відомих авторів на честь великих подій і видатних героїв. Та Польща також рясніє незвичайними, часто кумедними скульптурами.
На незвичайних пам’ятниках зображені вигадані персонажі, герої улюблених казок, національні продукти харчування, тварини-компаньйони, а іноді ... казна-що! Тим не менше, варто це побачити!
Красивою є незвичайна скульптура на березі Балтійського моря, яка зображає хлопчика з диригентською паличкою в руці. Хлопчика ще називають Мрійником. Його фігурка віддалена за сорок метрів від берега і міського пляжу у Гдині.
Коли хвилі рухаються, вони також гойдають непомітний поплавок хлопчикової палички, створюючи враження, що це насправді маленький хлопчик впливає на рух вод Балтійського моря, диригує ним, задає ритм. Тому ще одна назва скульптури – Диригент хвиль.
Скульптуру відкрили 2009 року. І це вдала реалізація оригінальної ідеї.
Автор двометрової бронзової фігури - скульптор Адам Давчак-Дембіцький.
Натхненням для проекту стали молоді хлопці, робітники гдинської фірми Dalmor, з якими скульптор спілкувався. «Хлопці сказали, що хотіли б виїхати з Польщі, найкраще на заробітки до Ірландії. Але потім з’явилися Янек Мела і Марек Камінський. І саме людей з таким підходом до життя символізує скульптура», - пояснив її автор Адам Давчак-Дембіцький.
Янек Мела та Марек Камінський є першими мандрівниками, які досягли Північного та Південного полюсів протягом року. Експедиція «Разом до полюса», організована у квітні 2004 року, стала безпрецедентною подією, бо Марек Камінський – відомий екстремальний мандрівник і дослідник, а Янек Мела – екстремальний мандрівник із обмеженими фізичними можливостями.
Цікаві люди надихають цікавих людей.
Скульптор Адам Давчак-Дембіцький є творцем також скульптури короля в нічному ковпаку. Шестиметровий колос був мандруючою скульптурою - з’являвся в різних районах Гдині. В руках у нього була палиця для гольфу, а в кишені — справжні цукерки, на які полювали місцеві діти.
До того, як стати скульптором, Адам Давчак-Дембіцький був лісорубом, а потім... президентом брокерської контори. Він їздив на лімузині з шофером на уроки скульптури; на ходу на задньому сидінні переодягався із ділового костюму у вільний одяг, і ставав із керівника студентом. Зрештою, він вирішив кинути кар’єру фінансиста і зайнятися тим, що йому любив найбільше: скульптурою та вітрильним спортом.
Фото - Томаш Больт
