Польське соколине полювання та колоритний звичай укладання квіткових килимів під час святкування Тіла Христового занесені до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У Польщі багато лісів і луків, тут добрі умови для організації полювання, а саме полювання має багату давню традицію. Соколині лови - це один із найшляхетніших видів полювання, яке з’явилося в Польщі приблизно в Х столітті. Сучасні соколині лови – це не тільки мисливці, а й селекціонери, які почали реінтродукцію сапсана.
Сапсан — це великий сокіл, вважається рідкісним птахом. Останнім часом гатунок зазнав відчутного скорочення (через екологію і вживання хімдобрив у господарствах). І ось сапсанів знову розводять.
Польське сокільництво поряд із соколиними ловами Ірландії, Хорватії, Нідерландів, Киргизстану та Словаччини увійшло до групи з 24 країн, які потрапили у список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО під час 16-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини в Парижі.
Що стосується святкування Тіла Христового, то особливо урочисто це свято проходить у Шпицімежі Лодзького воєводства та в чотирьох селах Опольського воєводства: Ольшова, Зимна-Вудка, Залісся-Шльонське та Ключ: шлях урочистої ходи встеляють квітковими килимами.
У наш час святкування Тіла Христового відзначають у четвер після Пресвятої Трійці. Це рухоме свято, встановлене через 60 днів після Великодня, не раніше 21 травня, не пізніше 24 червня. Цікаве видовище! Багатолюдна процесія рухається центрами міст, різнокольорову процесію очолюють священики з парафії. Учасники хресного ходу відвідують святі місця, зупиняються біля хрестів та каплиць. На маршруті процесії встановлюють чотири польові вівтарі, біля яких процесія зупиняється на молитву, вірні слухають євангелію. Шлях процесії прикрашений гілочками та квітами. Діти в національних костюмах встеляють дорогу квітами, всі співають релігійні пісні.
Це свято в Шпицімежі виглядає особливо урочисто. Тут створюють квіткові килими. Цій традиції 200 років.
Цінуючи цю унікальну, колоритну традицію, на 16-й сесії Міжурядового комітету з питань охорони нематеріальної культурної спадщини її також внесли до репрезентативного списку ЮНЕСКО.
Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО, нематеріальна спадщина — це звичаї, усні оповідки, знання та навички, а також пов’язані з ними об’єкти та культурний простір, які визнаються певною громадою, групою чи окремою людиною як частина їх спадщини. Цей тип спадщини передається з покоління в покоління та постійно відтворюється громадами та групами у зв’язку з їх оточенням, історією та ставленням до природи. Для громади нематеріальна спадщина є джерелом ідентичності та неперервності традиції.
Першими з Польщі, що потрапили до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, були краківські шопки. Їх ЮНЕСКО відзначило у 2018 році. Краківські шопки – це традиційне ремесло виготовлення рідзвяних вертепів, яке передається з покоління в покоління, забезпечуючи його безперервну традицію з XIX століття.
