Гори Бещади у Польщі знає кожен. Та й українцям вони рідні. Бещади є частиною великої дуги Східних Карпат і простягаються від Лупківського перевалу (Польща) до Торунського перевалу (Україна). Східна частина Бескидів/Бещадів, яка розташована в Україні, називається Верховинський Вододільний хребет або Східні Бескиди. Західна частина гір, розташована на теренах сучасної Польщі, Словаччини та України, називається Західні Бещади.
Туристи люблять фотографувати у місці, де сходяться кордони України та Польщі, позначені стовпчиками у державних кольорах, та вершині Кременець – стику Польщі, України та Словаччини.
Бещади, з одного боку, гори люблені та популярні, з іншого – дикі й безлюдні. Це один із найменш заселених гірських районів Європи! На польській території природу гір охороняє Бещадський національний парк.
Бещади особливо популярні восени, коли гори просто горять жовтим і червоним. Тоді спостерігається масовий туризм і розквіт цивілізації: жваво працюють магазини, готелі, ресторани, перевізники.
Але добротна інфраструктура не сильно порушила чар дикої краси. Єдине, на що нарікають досвідченіші туристи – дерев’яні сходинки на маршрутах. З іншого боку, це зрозуміло – без укріплень популярні пологі схили швидше б розмивала вода. Бещади – невисокі. Однак, як всякі гори, мінливі і сильно залежні від погоди. А погода у Бещадах уміє випробувати характер.
Бещадам успішно вдається балансувати - зберігати натуру і розважати туристів, для яких є безліч пішохідних, велосипедних, кінних маршрутів; достатньо комфортних нічліжних місць і ресторанів. Маршрути розписані до деталей, карт удосталь - мальовничі полонини, селища, малі міста запрошують у великий світ природнього спокою.
Бещади нескладно долати навіть не особливо підготовленим мандрівникам. Але, повторимося, це дуже мало заселений регіон – усього 5 осіб на км2. Слідів диких звірів тут значно більше, ніж людських. Тому, куди б ви не йшли у цих місцях, слід бути дуже уважним і обережним.
А Бещади взимку – це ще інший світ.
Найпопулярніші зимові пішохідні стежки в Бещадах:
- Смерек
- Полонина Ветлинська
- Полонина Царинська
- Терниця
- Мала і Велика Равка
Будете зачаровані, якщо виберетеся у мандрівку зимовими стежками цих білих від снігу гір. Знайомі, здавалося б, обриси гір набирають дивовижних форм. Обирайте добру погоду, чекайте на безхмарне небо й сонце – й можна рушати у казку.
Багато хто остерігається йти в гори взимку, слушно боячись лавин, непевних стежок, слизьких підйомів тощо. Та гори вчать смирення, вимагають здорового глузду протягом усього року. Тож дотримуючись певних правил безпеки можна насолоджуватися чудовими гірськими видами увесь рік, особливо в Бещадських горах.
Це гори невисокі, і якщо немає високої лавинної небезпеки, можете успішно пройтися найпопулярнішими стежками, які, переконаєтесь, досить добре протоптані зимового сезону. Варто, однак, мати зимове спорядження: добрий одяг, взуття, туристичні кішки. Скажете, навіщо кішки у невисокі гори? Переконаєтесь - кішки виручать вас на обледенілому схилі, а практично усі Бещади мають відкриті схили, на яких вітер і сонце перетворюють сніг на лід.
Про те, як підготуватися до зимової подорожі в гори, чого очікувати та основні правила безпеки є багато інформації, і з нею слід обов’язково ознайомитися.
Якщо почуваєтесь впевнено – рушайте!
Смерек
Одна з найбільш відвідуваних вершин Бещадських гір. Подібно до Тарниці на вершині Смереку є великий металевий хрест. Вид з цієї вершини на Бещадські гори справляє дивовижне враження. Звідси можна побачити Полонину Ветлинську, прикордонний хребет з Великою Равкою і Рябою Скалою, хребти Лопенника, Великий Діл і Волосань, а також села Ветлина і Смерек.
До Смерека ведуть шляхи з п’яти сторін гори.
Червоною стежкою від Кальниці (прибл. 2:15 год). У цьому місті є автостоянка, або до Кальниці можна дістатися автобусом з Ветлини (автобуси також ходять взимку). Кінець стежки (підйом на вершину) досить крутий, але краєвиди чудові.
Жовтою стежкою від Ветлини (прибл. 2:20 год). Набагато пологіший підйом через перевал Орловича (перехрестя шляхів). У Ветлині стежка починається біля магазину ABC.
Ще однією червоною стежкою слідуйте через Полону Ветлинську від Берегів Горішніх (там є велика автостоянка), по дорозі минете легендарний притулок Хатка-Пухатка (близько 3:30 год).
Ще є жовта стежка від Затварниці (прибл. 3:30 год) і чорна стежка від притулку PTTK Явожець (прибл. 3:10 год).
Ветлинську полонину туристи також люблять проходити, поєднуючи сходження із виходом на Смерек.
Полонина Царинська
Здивуєтесь, але на цій полонині, яка, здавалося б, недалеко від полонини Ветлинської, часто панують геть інші погодні умови. Восени тут можна сподіватися частіших дощів, узимку – сильніших вітрів.
При цьому Царинська полонина є чудовим оглядовим пунктом на масиви Великої Равки, полонину Ветлинську, на вершини Терницю та Галич. При добрій прозорості повітря звідси можна побачити українські Ґорґани, які на відстані понад 100 км, та Татри - майже за 180 км.
На цей хребет Бещадських гір можна потрапити червоною стежкою з Берегів Горішніх (прибл. 1:45 год) або вирушаючи з Устриків Горішніх (прибл. 2:26 год). Можна також піднятися зеленою стежкою від Вижнянського перевалу (прибл. 1:25 год) або від студентського гуртожитку «Колиба» (прибл. 1:30 год).
Терниця
Найвища вершина польських Бещадських гір, що височіє в кінці гірського хребта. Входить до корони Польських гір і, як і Смерек, має помітний здалека металевий хрест, але значно більший. Терниця — наймальовничіша точка польських Бещад. У ясну погоду вдалині можна побачити Татри та Ґорґани.
На Терницю можна потрапити червоною стежкою з Устриків Горішніх (прибл. 3:15 год) або з Волосатого, пройшовши через Буковський перевал і Галич (прибл. 5:05 год).
Також можете вийти на Терницю синьою стежкою з Волосатого (прибл. 2:05 год) або з місцевості Мучне стежками жовтою та синьою (прибл. 3:25 год).
Мала та Велика Равки
Масив Великої Равки славиться своїми чудовими краєвидами, серед яких Полонина Ветлинська, Царинська, вершина Терниця та Галич. На жаль, там часто буває хмарно. Йдучи на Велику Равку, спочатку виходимо на Малу Равку. Обидва ці узгір’я характеризуються досить крутими підйомами через густий ліс. Вершини є типовими бещадськими гірськими полонинами. Равки взимку досить часто відвідують лижники та сім'ї з дітьми. Велика заслуга, мабуть, бацувки – корчми-притулку біля Малої Равки.
На Равки веде зелена стежка з Ветлини (прибл. 3:35 год), також можна піднятися від Вижнянського перевалу (прибл. 1:55 год), залишивши машину на платній стоянці. Підйом від притулку короткий (приблизно 35 хвилин), але досить крутий, взимку обов'язкові кішки. Також можна вийти на Равки синьою стежкою з Устриків Горішніх (прибл. 2:36 год).
Вдалих сходжень і доброї погоди!
