Ойцовський національний парк (Ojcowski Park Narodowy) – це найменший національний парк у Польщі, усього 12-кілометровий фрагмент долини річки Прондник, зате із безліччю вапнякових скель казкових форм різноманітної величини, з печерами і старовинними пястівськими замками.

Найбільший інтерес у цьому парку, розташованому в північно-східній Польщі (Сувальщина), становлять озера, найбільшим з яких є озеро Вігри (звідси й назва парку – Вігерський). Озера з’єднуються між собою системою річок (найбільша з них Чорна Ганьча).

Фотомисливці вперед!!! Тисячі перелітних птахів, неймовірна кількість бобрів, ондатр, вовків, лосів, – усіх не перерахувати. Де ви ще знайдете такі місця: щоб лежачи у наметі можна було спостерігати за лосем, який прийшов на водопій! Щоб відчути сповна це єднання з природою вам знадобиться кілька днів. Не пошкодуйте відпустки. Вам відкриється надзвичайний світ!

У північно-східній Польщі, Підляському воєводстві, 30 км на захід від Бялостоку, в басейні річки Нарев, з її живописними затоками та торф’яниками, розташований Нарвянський Національний парк, так звана «Польська Амазонія».

Біловезька пуща є одним з найбільших лісових масивів рівнинної Європи, який зберігся у відносно первісному стані до нашого часу. Його територія розділена державними кордонами на дві частини – білоруську і польську.

Це єдиний в Європі і другий у світі національний парк, розташований у безпосередній близькості із столицею держави.

Поліський національний парк (Poleski Park Narodowy) розташований на Ленчицько-Влодавському поозер’ї (Łęczycko-Włodawskiе Pojezierzу, Люблінське Полісся). Парк займає 10 000 га і вся це територія вкрита переважно водами та болотами. Тут знаходяться унікальні в європейському масштабі плоскі ділянки торф’яників, боліт і невеликих ставків, що місцями нагадують тундру і лісотундру.

Розточанський Національний Парк розташований у Любельському воєводстві, та охороняє найцінніші природні скарби Розточчя. Розточчям взагалі називають горбисте пасмо з цікавою природою, що простягається від Львова до Любельщизни. Ще за часів Австро-Угорщини та Польщі цей край використовували задля лікування й оздоровлення. 1892 року в Янові були організовані стаціонарні літні відпочинкові центри. Розташовувались вони й у селах Верещиця, Лелехівка, Лозино, Ставки.

Парком охороняються високі хребти Свєнтокшиських Гір – Лисогори, з вершиною Лисиця (612 м). Назва гори походить не від лисиці, як могло б здатися, а від гірських лисих схилів, з наголосом на першому складі.

Вікові ліси, високі гірські кряжі Живецьких Бескидів, які підкорюють своєю величністю, г. Баб’я-Гура (1725м), кришталеве повітря – складові одного із найцікавіших місць мережі біосферних заповідників Всесвітнього Фонду ЮНЕСКО.

У мальовничому краю Західних Бескид, у південній Польщі, знаходиться місцевість Горце. Назва походить від слова “горіти”, та має зв’язок з людською діяльністю. Місцеві мешканці випалювали полонини, щоб наступного року була на них ще соковитіша паша для незчисленних овечих отар. І полонини горіли.

У парку охороняється виділений гірський масив Татр, з найвищою вершиною Риси (2499 м), що є єдиною в країні частиною гір з альпійським рельєфом (Малопольське воєводство).Переважно утворений гранітами, осадовими гірськими породами, з обривистими вершинами і стрімкими скелями, з котлованами льодовикового періоду, печерами, озерами, водоспадами і барвистими долинами з гірськими потоками, що утворюють один з наймальовничіших ландшафтів у Польщі.

Парк охоплює центральну частину гірського масиву Пєнін з вершиною Три Корони (982 м), і мальовничим каньоном річки Дунаєць (Малопольське воєводство). Цей масив відрізняється різноманітним рельєфом. Мальовничі обривисті скелі й круті схили підносяться над річкою Дунаєць на кількасот метрів. Туристи можуть ними милуватися під час походів на плотах.

Низький Бескид – це пасмо в Карпатах між перевалами Лупківським на сході, та Тилицьким на заході. Східна межа Низького Бескиду є одночасно межею Східних і Західних Карпат. Це пасмо межує на сході з Бещадами, на північному сході з Буковським Узгір’ям, на заході з Сондецькою Улоговиною, на південному заході з Сондецьким Бескидом, а на півночі – з Середньобескидським Узгір’ям.

Про Бещади можна оповідати без кінця. Бещади нині один з найменш заселених гірських районів Європи, але надзвичайно цікавий. На польській території в Бещадах розташований Бещадський національний парк (третій за величиною національний парк Польщі, найвища верщина – Тарниця, 1346 м) на українській — Регіональний ландшафтний парк «Надсянський».

Заповідна територія парку включає гірський ланцюг Столових Гір у Центральних Судетах (на пограниччі Польщі та Чехії). Вона характеризується оригінальним рельєфом, що представлений кам’янним плоскогір’ям, розчленованим глибокими ущелинами, скельними залишками, рощелинами, які утворилися в результаті особливого утворення цих гір. Між скелями виникли справжні лабіринти.

Park obejmuje najwyższą część gór Sudetów – Karkonosze od zachodnich zboczy Mumlawskiego Wierchu na zachodzie po Przełęcz Okraj na wschodzie. Najwyższy szczyt Śnieżka wznosi się na wysokość 1603 m n.p.m. Celem powstania Karkonoskiego Parku Narodowego było zapewnienie ochrony ekosystemów Karkonoszy i zachowanie ich w niezmienionym stanie, z jednoczesnym udostępnianiem turystom. Tereny parku są stosunkowo łatwo dostępne wyznaczonymi szlakami.

Парк розташований в 15-ти км на південь від міста Познань, тут охороняється природа Великопольського поозер’я. Парк має всі характерні елементи ландшафту післяльодовикової епохи: височини, ринви, озера,валуни.

Парк «Бори Тухольські» – один з найбільших лісних масивів Польщі. Територія Парку стала домівкою для численних видів птахів, серед яких помітне місце займають глухарі. Власне вони й стали емблемою Тухольських Борів.

У трикутнику між містами Чаплінек, Свідвін і Дравно розкинувся дивовижний мальовничий та дикий край. Дравенський національний парк став улюбленим місцем відпочинку для людей, які люблять незайману природу. Звивисті стежки від міста Дравно приведуть вас до парку. Вони прокладені навмисно так, щоб побачити красиві озера та незаймані пригірки. Сам парк розташований у басейні річки Дравна.

Національний парк «Гирло Варти» розташований у межах давньої Торунсько-Еберсвальдскої долини, поблизу місця, де річка Варта впадає в Одру (Любуське воєводство). Ландшафт представлений, головним чином, відкритими лугами, пересічними густою мережею каналів, стародавніми руслами річок і заростями верби. У центрі парку протікає річка Варта.

Визначною пам’яткою парку, розташованого на узбережжі Балтійського моря (Поморське воєводство), є величезні території дюн, що переміщаються, місцями вони оголюють мертві ліси – залишки засипаних піском деревостанів.

Волінський національний парк утворений у 1960 році й охороняє західну частину найбільшого польського острова Волін (західнопоморське воєводство). Він знаходиться на піднесеності, яка на узбережжі Балтійського моря і Щецінської затоки утворює круті берегові обриви, що сягають 95 метрів висоти – це чудова, казкова територія.