Підляське

Підляське воєводство розташоване на північному сході Польщі та межує на сході з Білоруссю, на північному сході з Литвою, а у Польщі – з трьома воєводствами: Вармінсько-Мазурським, Мазовецьким та Люблінським. Столиця воєводства – Білосток. Підляшшя займає площу майже 20 200 км².

Підляське  – ближче до природи

Це край, де поруч жили і творили різні культури, Ворота на Схід, терени незайманих ландшафтів і тиші, що дають ідеальне перезавантаження, відчуття slow life.

Православні церкви, синагоги, дерев’яні костели та хати з розписаними віконницями, кургани ятвягів, тумани на луках вздовж річки Буг, плескіт риби в польській Амазонці – Нарві, дикі ліси Книшинської пущі, величні зубри у Біловезькій пущі, Чумацький Шлях, який тягнеться мільйоном зірок по непрозорому небі; ворожки-шептухи; аромати перекачевника, кишки з картоплею та сенкач – це Підляшшя, магічно різноманітне.

Тиґель культур

Зустріч з Підляським воєводством можна розпочати у містичному місці – на Святій горі Грабарці, де б’ється серце польського православ’я. Перелісок, який вкриває гору, майже 10 000 хрестів, зведені століттями (кожен – із певним наміром) оточує справжній високий сосновий ліс. Грабарка разом із копією чудотворної Іверської ікони Божої Матері та зі св. Горою Атос – місце  безперервного паломництва.

Найдавніша у Польщі дерев’яна татарська мечеть – окраса села Крушиняни в Сокольському повіті. Король Ян III Собеський віддав село татарам – мусульманам, які досі живуть тут поряд із католиками та православними. Позаду мечеті мізар, мусульманське кладовище. Ресторан Kрушинянка – Татарська юрта пропонує, поміж іншого, татарські вареники – кібіни, перем’яче, цибульники, татарські колдуни, перекачевник – багатошаровий пиріг з м’ясом, сиром або яблуками.

Край відкритих віконниць, який лежить на маршруті до Біловежі, на півдні регіону,  утворюють мальовничі сели Тшестянка, Соце та Пухли в долині річки Нарев та її притоку Рудні. Унікальні орнаменти вишукано оформлених будинків з барвисто пофарбованими віконницями – частина тутешньої народної архітектури. У кожному селі є церква. Святиня в Пухлі – один з найкрасивіших сакральних об’єктів, відомий чудотворною іконо Божої Матері та численними зціленнями.

До курортного містечка Супрасль у Білостоцькому повіті приваблює готико-візантійський оборонний монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці. У палаці абатів міститься Музей ікон – інтерактивний музей сакрального мистецтва східного християнства, де представлені переважно ікони, затримані митниками на східному кордоні Польщі.

Тикоцин, який теж на білостоцькій землі, до війни був одним з найбільших осередків єврейського населення, пам’ять про що увічнена на стінах барокової синагоги, другої за величиною в Польщі (після краківської). У чарівному маленькому Тикоцині є руїни єдиного на Підляшші замку, який був головним королівським арсеналом за часів Зигмунда Августа.

Нещодавно відкритий і доступний для відвідувачів культурний парк «Корицин – Мілевщизна» – місце, де можна мандрувати у часі, на 1000 років тому! Це пам’ять про історію, традицію та культурну спадщину наших предків.

Незаймана природа

Мабуть, найвідоміша туристична атракція Підляшшя – Біловезька пуща, у якій водяться  зубри. Не менш цікавим є Національний парк річки Бєбжа – найбільший  у країні, назва якого походить назви бобра по-литовську (babras, bebrus). Символом Бєбжанського парку є брижач (турухан) – рідкісний птах, який живе лише на тутешніх болотах. Парк є затишним місцем для гніздування  близько 290 000 видів пернатих, але тут можна побачити й лосів, козуль, оленів та рись. Мілітарною цікавинкою у цих місцях будуть для туристів руїни царської фортеці Осовець, яку ніхто й ніколи не здобув.

Перлиною Віґерського національного парку є монастир камедулів на однойменному озері – Віґри. Його колишні власники, монахи, поміж іншого, заклали теж місто Сувалки. Сьогодні у ченців-відлюдників можна переночувати, взяти участь у кулінарних майстер-класах чи просто пожити у мовчанні й тиші, долучитись до богослужінь.

Найстаріший у Польщі ландшафтний парк – у Сувалках, де обов’язково треба побачити найглибше озеро країни Ганьчу – мекку дайверів; безладні валуни, які залишилися в заповіднику Баханово на Чорній Ганьчі; піднятися на сувальську Фудзіяму, тобто на гору Цисову; навідатись до старообрядників у селі Водзілки і там попаритись у чорній бані.

А ще чекають Бєбжанський і Нарвянський національні парки, які цікаво оглядати, пливучи ріками та їх розливами.  

На Підляшші активно

Природа Підляшшя заохочує до активного туризму. Такі річки, як Буг, Бєбжа, Нарев, Чорна Ганьча та водойми (озеро Райґрудське та затока Семянувка) утворюють  досконалі умови  для водного туризму. Додайте до цього байдаркові сплави, поєднанні з унікальним досвідом проходження шлюзів на Авґустовському каналі ХІХ століття, – це все надзвичайно багата пропозиція для туристів – водників.

У свою чергу, велосипедисти мають на Підляшші такі маршрути, як Підляський лелековий шлях, ділянку Східного велосипедного маршруту Green Velo та Біловезького транскордонного шляху.

До речі, у Сувалках найзимніша зима у Польщі. Тому ту є можливість займатись і зимовими видами спорту, наприклад, поїздити на лижах у сучасному центрі з новими підйомниками  WOŚiR «Szelment» на схилах Сувальщизни.

Варто також згадати про цікаву атракцію Нарвянського національного парку – кладку Сливно-Ванєво; це дерев’яний поміст, який веде над річкою Нарев і її розливами та переправа через річку на платформі, яку пересуваєте силою власних м’язів.

На Підляському кулінарному маршруті спробуєте: сир корицинський (з коров’ячого молока з травами, приправами і меленим телячим шлунком), суп з опеньків, солянку, картачі (вид зразів), картопляну запіканку та сенкач (випічка).

На розваги запрошують: Фестиваль Halfway, «Up To Date» фестиваль, Підляський Slow Fest, «Blues Festiwal» у Сувалках, «Сабантуй», Підляське Свято хліба, «500 байдарок», Міжнародний фестиваль музики, мистецтва та фольклору «Підляська октава культур», «Плавання на аби-чому», Чемпіонат Польщі у скандинавській ходьбі та багато інших.