Пєскова-Скала (Pieskowa Skała) – королівський замок «Пєскова Скала». Свіжо відреставрований, найкраще збережений замок на Шляху орлиних гнізд, який ще називають «Малим Вавелем», бо він має подібні кружганки і багато інших елементів у стилі королівського замку. Цей замок не сплутати із жодним іншим, бо поруч стоїть характерна 25-метрова скеля – Булава Геркулеса. Замок побудований на вершині, оточеній з трьох сторін прірвою.

Рабштин (Rabsztyn) – руїни лицарського замку. Зведений так, аби захищати однойменне село, свого часу заступив дерев’яну фортецю, збудовану наприкінці ХІІІ століття. На межі XVII-го століття, поруч із верхнім готичним замком, було споруджено величенький нижній замок у стилі Ренесансу. Але у 1657 році шведи спалили Рабштинський замок, тож нині тут лишилися тільки мальовничі руїни.

Бидлін (Bydlin) – руїни лицарського замку воднойменному селі. Замок примостився на високій скелі і певний час відігравав функції святилища. Серед вчених існують думки, що будівля ніколи не була замком, а від самого початку виконувала сакральні функції. У 1655 році костьол був зруйнований шведами, які йшли на Ченстохову. Десятиліття потому він був відновлений сім’єю Менчинських. Наприкінці XVIIІ століття, замок покинули, він поступово занепадав. Нині це мало привабливі руїни.

Смолень (Smoleń) – руїни лицарського замку  в однойменному селі – це готичні ворота, частина східної стіни з оборонними галереями і високі оглядові вежі. Горі, на якій стоїть замок, у 1959 році було надано статус ландшафтного парку.

Пілиця (Pilica) – руїни лицарського замку біля річки Пілица датуються 1610 роком. Шведи спалили замок, тож у 1731 році замок відновили і перебудували на палац. У той час до його території був доданий мальовничий парк на 10 гектарів, який не втратив привабливість і досі. Проте замок переходив із рук у руки і потроху занепадав. У середині ХІХ сторіччя його знову відбудували у стилі неоренесансу, і цей вигляд зберігся і донині. Чотири крила замку мають 40 кімнат. Ця будівля наразі не є відкритою для відвідин, проте бувають випадки, коли охоронець пускає відвідувачів після ввічливого прохання.

Огродзенець (Ogrodzieniec) – руїни лицарського замку за 2 км на схід від міста Огродзенець. Замок величезний. Його звели на високому узгір’ї (504 метри), тож від замку відкривається чудова панорама. Спершу тут була сувора середньовіччя твердиня, але у 1545 році її заступив великий ренесансний замок-палац, який належав впливовій і дуже багатій Краківській родині Бонер. Хоч замок занепав від початку ХІХ ст.,  але його фортечні стіни, вежі та інші споруди й досі можна безпечно оглянути: через руїни проходить піший туристичний маршрут. Вхід платний.

Мирів (Mirów), Боболиці (Bobolice). Фортеці-близнюки у Мірові та Боболіце пов’язані хребтом і знаходяться за півтора кілометри одна від одної. Спершу у Мірові  була дерев’яна фортеця, яку перебудували на кам’яну за часів готики у XIV ст. У XVI ст. перетворили на садибу, а потім, у XVIII, – геть закинули. Замок у Боболицях був спершу притулком для лицарів-розбійників, потім став королівською фортецею у XIV столітті. У XVI-XVII був маєтком аристократів, а згодом занепав, і простояв так аж до наших днів, коли його відремонтували та перетворили на відомий туристичний об’єкт.

Ольштин (під Ченстоховою, Olsztyn) – руїни Королівського замку, який був грізною оборонною спорудою у середині XIV ст. У цих вежах Казимир Великий заморив голодом одного зі своїх бунтівних баронів. У середині XV століття фортецю перетворили на палацову резиденцію, але у 1656 році прийшли шведи і все зруйнували. Нині лишилися руїни замкової частини XIV  століття, а саме 35-ти метрова ротонда, поруч – залишки житлових кварталів і квадратна вежа.

Деякі джерела відносять до Шляху Орлиних Гнізд також:

Сєвєж (Siewierz) – руїни замку Краківських Єпископів. Замок з важкою історією. Знищений під час шведського потопу і Другої світової війни.

Замок в Бендзині (Będzin) – середньовічна фортеця, відреставрована в XIX—XX ст. У 1588 році в ньому заточили Максиміліана III Австрійського, який зазнав поразки в боротьбі за польський престол. Шведські навали XVII століття залишили замок у руїнах. На початку XIX століття було поставлене питання про їх знесення, однак польський патріот граф Едвард Рачинський викупив пам’ятник старовини і профінансував його реконструкцію.

Липовець (Lipowiec) – руїни замку краківських біскупів біля селища Бабиці. Оригінальна будівля, яка виконувала функцію в’язниці для духовенства. Легенда стверджує, що на замку уночі досі можна побачити карету із церковним сановником, який висідає на дитинці й іде всередину. Далі мучителі тягнуть на подвір’я закутого у ланцюги монаха, кат піднімає над ним свій меч, щоб відсікти голову арештантові,  і в цей момент б’є блискавка – все зникає.