Куявсько-Поморське – Польща у Польщі

Куявсько-Поморське воєводство розташоване на північ від центральної Польщі та межує з п’ятьма воєводствами: Поморським, Вармінсько-Мазурським, Мазовецьким, Лодзьким та Великопольським. Воєводство має дві столиці: Торунь і Бидгощ. Куявсько-Поморське займає площу 17 972 км².

Куявсько-поморське – сузір’я чарівних місць

Хоча туристична столиця – рідне місто Коперника, привабливість цього астрорегіону не обмежується зірками, що сяють над Торунем. Тут є що ще відкривати! У регіоні багато тевтонських замків та інших готичних пам’яток. Його історію можна бачити в скансенах та етнографічних парках. Він приваблює курортами, серед яких відомі – Iновроцлав, Цехоцинек, Вєнєц-Здруй – багаті мінералами та термальними водами. У Шафарні звучать мазурки, написані молодим Шопеном, який надихався місцевим фольклором.

Не обов’язково їхати в Італію, щоб побачити Венецію, Помпеї  й похилену вежу. Крива вежа прикрашає оборонні мури Торуня. Стоячи під нею, важко триматися вертикально. У Куявсько-Поморській Венеції, на руїнах замку, лякає Кривавий венеціанський диявол. У місцевому Музеї вузькоколійок відпочивають старі локомотиви; це один з найбільших музеїв залізничного рухомого складу просто неба. Кілька разів на рік, під час Венеціанської Ночі з паровозами, з них виривається пар, і повертаються спогади про працьовиті роки в дорозі. Всупереч пісні Марилі Родович, тут не сядете на перший-ліпший поїзд. Історичні вагончики доставлять вас  до Біскупіна.

Званий польськими Помпеями Біскупін був заснований набагато раніше, ніж місто під Везувієм. Археологічний музей у Біскупіні – найвідоміший археологічний заповідник Центральної Європи. Тут, поміж іншого, є реконструкція поселення з новокам’яного віку, якому понад 6000 років, лужицьке городище, якому 2700 років, та містечко ранніх племен часів П’ястів. Щорічний археологічний фестиваль відображає повсякденне життя давніх жителів Біскупіна.

У Жніні, в готичній башті та ратуші, міститься Музей палуцької землі. Його відділення об’єднують вже згадуваний Музей вузькоколійки, руїни замку у Венеції та Жнінську повітову залізницю.

Куяви та Помор’я перетинає фрагмент Дороги св. Якова до Сантьяго де Компостела та Шлях П’ястів. Саме тут  живуть слов’янські легенди, у т. ч. про короля Попєля, якого їли миші в Крушвиці.

Після Торуня, який є своєрідним туристичним каноном ганзейського регіону, варто навідатись у Бидгощ, де вас здивує Маршрут води, промисловості та ремесла TeH2O. Цей постіндустріальний тематичний маршрут поєднує в собі історію п’ятнадцяти місць, вписаних у простір міста, яке простяглося уздовж річки Брда та Бидгощського каналу, на міжнародному водному маршруті E70. Серед них Exploseum – потужні об’єкти з інтерактивною виставкою, Музей мила та історію бруду та Острів Млинів. У цьому зеленому анклаві, в самому серці міста, за часів Сигізмунда III Вази діяв монетний двір, який карбував монети для всієї Польщі. Про це цікаво розповідають у Європейському монетному центрі, який  належить окружному музею.

Над Віслою гордо височіють готичні будівлі містечка Хелмна. Мощі св. Валентина, які тут зберігаються, зробили його «містом закоханих». Хелмно включене у Європейський маршрут цегляної готики; 1233 р. місто отримало від хрестоносців місцевий – Хелмнинський – привілей. До XVIII ст. документ був зразком для понад 200 міст, включаючи Варшаву, Торунь, Гданськ та Вадовиці. Хелмно може похвалитися найдовшими в Європі, добре збереженими, кріпосними мурами, середньовічним плануванням вулиць, готико-ренесансною ратушею, яка прикрашає Ринок і є перлиною архітектури, та неповторною атмосферою, яку можна відчути, зокрема під час фестивалю Perspektywy – 9 Hills Festival.

Тухольські Бори – біосферний заповідник ЮНЕСКО; перемежовує його понад 600 км пішохідних та велосипедних маршрутів. Лісовими стежками цього, одного з найбільших лісових комплексів у Польщі, також можна мандрувати верхи. Шанувальники водних видів спорту мають можливість поплавати на байдарках річками Брда та Вда. У Коронові є найвищий у Європі вузькоколійний залізничний міст, через який проходить велосипедний маршрут. Бори мають 75-метровий, тобто найдовший в Польщі, зроблений на зразок  римського, акведук у Фоютові та багатовікові дерева в заповіднику «Тиси Старопольські ім.  Леона Вичолковського», а ще «Козині озерця» з плавучими островами.

Краєм ста озер називають Бродницьке поозер’я – це рай для байдарочників, рибалок та любителів геокешингу. На багатьох водоймах заборонено використання двигунів, тому тут тихо і екологічно. Це ідеальне місце для спостереження за птахами – із 130 видів, які гніздяться в Бродницькому ландшафтному парку, найцікавішими є білохвостий орел, чорний лелека та сокіл сапсан. Ці терени називають Зеленими легенями Польщі.

На 60 тисячах гектарів долини Нижньої Вісли, яка є місцем міграції тварин, переважно – птахів, є 14 заповідників і сотні пам’яток природи. Ця земля славиться медом, тут досі випасають овець, виготовлять традиційний сир, вино, відроджують давні сорти яблук та слив, з яких виробляють унікальні варення. Варто відвідати щорічний Фестиваль смаків у Грушні. Ці місця багато в чому завдячують менонітам, які прибули з Нідерландів через релігійні переслідування. Економні голландці протягом трьох століть переробили під себе ці надвіслянські землі, залишивши по собі укріплені набережні, оригінальні будівлі та кладовища. Їхнє життя на польських землях відображено в Олендерському етнографічному парку у Великій Нешавці.

Ще не одну мальовничу панораму подарує Ґрудзьондз – столиця польської кавалерії. З реконструйованої готичної вежі Клімек, що колись була частиною тевтонського замку, видно стрічку Вісли й монументальні зерносховища та величну цитадель XVIII століття, які відображаються у її водах.

У Куявсько-Поморському є мережа з чотирнадцяти астрономічних обсерваторій – астробаз, в яких можна щодня спостерігати за небом і досліджувати таємниці космосу.

Хіба цей регіон не є незвичним?

Дізнатись більше можна на сторінці регіонального туристичного порталу Куявсько-Поморського воєводства.