Любителі старовинної музики повинні мати в своїй колекції записи творів Миколая Радомського – це європейський авангард пізнього середньовіччя. Прекрасним твором ренесансу є псалми Миколая Гомулки. Особливо багата і традиція польської лютні – можна заслухатися цими співучими і танцювальними творами.
З польським бароко можна познайомитися через релігійну музику Мартіна Мельчевського і Бартломея Пенкеля, а також майстерних оркестрових композицій Адама Яжембського. Яневич і Курпінський – це вже класична елегантність і фантазія раннього романтизму. Проте справжню польську традицію можна відчути в простих фортепіанних полонезах Марії Шимановської – на такій музиці виховався Шопен!
Хто любить оперу – повинен познайомитися з барвистими і надзвичайно мелодійними шедеврами Станіслава Монюшка – операми "Halkа" і "Straszny dwór". Варто послухати і його пісні – без цих творів не можна зрозуміти поляків!
Камерна і фортепіанна музика Юліуша Зарембського захоплює зрілою експресією романтизму, так як і похмура симфонічна творчість Мечислава Карловича. Для любителів віртуозних фортепіанних творів прекрасні концерти Ігнація Яна Падеревського, Мауріція Мошковського, Зигмунта Стоєвського і Франца Ксавера Шарвенка.
Сучасність привніс у польську музику Шимановський, після якого з'явилися десятки оригінальних талановитих композиторів. Гражина Бацевіч сильними емоціями збагатила простоту неокласицизму, а Олександру Тансману не цурався елементів джазу. Містично-релігійну течію в польській музиці ХХ століття створили композиції Анджей Пануфник, Генрик Міколай Гурецький і Войцех Кіляра.
Безкомпромісний авангард 60-х років ХХ століття – це Тадеуш Берд, Казімєж Сєроцький, Богуслав Шеффер, Вітольд Шаленек. Постмодерністські ігри з традицією стали привілеєм Павла Шиманського, Зигмунта Краузе, Кшиштофа Кніттля. А ось вже і нове покоління, естетика майбутнього - це Павло Микетін, Цезарій Духновський і Алєксандра Грика. Картина польської музики постійно міняється і тому варта пильного спостереження за нею.
Калейдоскоп звуків
