Рацлавицьку панораму у Вроцлаві відкрили у 1985 році. Відтоді монументальне полотно, написане на честь польського народного повстання під проводом Тадеуша Костюшки, стало чи не найбільшою туристичною принадою міста. Вервечки туристів тягнулись до вроцлавської ротонди і взимку, і влітку – кожен хотів побачити твір, який майже чотири десятки літ був схований від людського ока . Втім, із часом інтерес до Рацлавицької панорами не зникає – наприкінці минулого року тут побував 7-мільйонний відвідувач!
Є небагато місць у світі, де можна побачити мистецький твір такого типу, датований ХІХ століттям. Рацлавицька панорама – перше польське і єдине збережене до сьогодні панорамне полотно – саме із таких.
Величезна картина завдовжки 120 м і заввишки 15 м, завдяки спеціальним художнім і технічним прийомам (перспектива, світло, елементи, що «виходять» із полотна та ін.) переносить глядача у іншу реальність та час. Ілюзія, створена майстром, робить дива: опинившись на оглядовому майданчику, де б не стояв, постійно почуваєшся ніби в епіцентрі подій.
4 квітня 1794 року неподалік Рацлавиць, що за 38 км від Кракова, розгорнувся переможний бій польських повстанських військ за участю славнозвісних косинерів (озброєних косами селян) під проводом Тадеуша Костюшки із російськими військами на чолі з генералом Александром Тормасовим. Ця битва не була вирішальною, а перемогу повстанців називають лише тактичним успіхом. Однак неоціненне значення рацлавицької вікторії в іншому – вона піднесла бойовий дух повстання, поширила його на інші регіони.
Ідея відомого львівського художника Яна Стики увічнити цей історичний епізод на полотні була неабияк актуальною, тим паче напередодні відзначення 100-річчя повстання Костюшки. До участі у проекті Стика запросив знаного баталіста Войцеха Коссака та ще кількох художників. Спеціально ткане полотно для картини замовили у Брюсселі, залізну конструкцію ротонди за проектом Людвіга Рамулта – у Відні.
Роботу над панорамою розпочали у серпні 1893 року і завершили майже за дев’ять місяців. Спершу із чотирнадцяти смуг зшили велике полотно, яке потім розвісили у спеціально зведеній у Стрийському парку ротонді. Далі художники поділили «сфери впливу», аби кожен малював свою частину. Хоч, як подейкують, без суперечок під час роботи таки не обійшлося. Очевидці пригадують, як темпераментний Коссак бігав за Стикою по риштованнях, погрожуючи побити, коли той особливо допікав йому.
Урочисте відкриття Рацлавицької панорами відбулося 5 червня 1894 року, відтоді вона стала головним магнітом, що притягав туристів до Львова…
…До Вроцлава, що після другої світової війни став територією Польщі, Рацлавицька панорама потрапила у 1946 році. Пошкоджену бомбардуваннями картину привезли разом із іншим польським скарбом, який уряд «відвоював» по війні у СРСР, – частиною зібрань Ossolineum.
Утім сподіванням вроцлав’ян побачити Рацлавицьку панораму ще довго не судилося збутись. Спершу полотно кілька років пролежало згорнутим на складах, наступні – у музеї. Із 60-х років ХХ ст. експонувались лише окремі фрагменти панорами, інші ж були просто сховані. На реставрацію Рацлавицької панорами місту постійно бракувало коштів, та й будівництво ротонди розтягнулося на роки. Причини того, що питання унікального витвору мистецтва зависло в повітрі, прості – картина демонструє перемогу польських повстанців над російською армією, а це могло не сподобатись тодішній владі. До того ж, за лаштунками розгорнулася справжня боротьба – на панораму претендували ще й Краків і Варшава.
14 червня 1985 року після кількарічної реставрації Рацлавицьку панораму таки представили глядачам. Перлина старого Львова стала чи не головною гордістю Вроцлава.
Нині біля ротонди у Парку Юліуша Словацького завжди людно - щодня Рацлавицьку панораму відвідують більше тисячі глядачів. Це обов’язковий пункт подорожі кожного туриста, який приїздить до Вроцлава. Тут можна не тільки помилуватися диво-панорамою, але й ознайомитися із багатющими матеріалами, зібраними працівниками музею, – історичні аспекти битви під Рацлавицями, мапи, як демонструють перебіг бою. Можна дізнатися, як крок за кроком художники реалізовували свій задум на полотні та як згодом в нього вдихали нове життя реставратори.
Історичний коментар під час екскурсії надається 12-ма мовами світу, хоч української, на жаль, у цьому списку поки що немає.
Квитки до панорами можна придбати безпосередньо у касі, або ж, зважаючи на безперервний потік відвідувачів (особливо у туристичний сезон), зарезервувати на сайті. Офіційна Інтернет-сторінка Рацлавицької панорами: www.panoramaraclawicka.pl
Звичайний квиток до Панорами коштуватиме 20 злотих, зате із ним можна відвідати також Національний та етнографічний музеї у Вроцлаві. Фотографувати і знімати на відеокамеру дозволяється, але за окрему доплату - майже 25 та 50 злотих відповідно.
Цілком безкоштовно побачити панораму можна в Інтернеті: zieba.wroclaw.pl/panorama_raclawicka_main.html
Також неможливо пройти повз:
(цікаві місця довкола Рацлавицької панорами)
- Національний музей у Вроцлаві
- Етнографічний музей
- Музей архітектури
- Музей пошти та телекомунікацій (єдиний такий у Польщі!)
-Цегляний бастіон (колись – Польський пагорб), один із елементів вроцлавських фортифікацій XVIII століття, звідки простягається мальовничий краєвид із Тумським островом
- Пам’ятник Юліушу Словацькому
- Пам’ятник Жертвам Катинi
