Місто, де почалася історія Мазовша, відоме найбільшими у Польщі сецесійними комплексами, найдавнішим замком у регіоні та найдовшим річковим пірсом у країні.
Сонце у Віслі
Вид з висоти понад 50-метрового Тумського узгір’я на Віслу, яка тече під крутим схилом, захоплює дух. Королева польських річок з’являється на обрії з-за вигину й широко, аж на вісім кілометрів, розливається у долині, мов озеро. 358-метровий річковий причал виходить далеко у води – це найдовший у Польщі річковий пірс. Пірс майстерно збудовано вздовж течії річки, тому йому не страшна крига у морозні зими. На кінці пристані – кав’ярня з видом на золоті піщані береги, пляж Собутка, марина для яхт та туристичних теплоходів, які курсують уздовж Вісли. Поруч цікаво вписаний у схил Амфітеатр на 3,5 тис. місць, під дахом, що імітує вітрила. А які в цих місцях заходи сонця! Сонце немов тане у Віслі, яка тече із сходу на захід.
Обов’язкове must see
Тумське узгір’я – найдавніша частина міста, де вже в X столітті стояла укріплена князівська твердиня з поселенням. Фундаменти з польової гальки – зараз єдина вціліла згадка від оборонної фортеці, побудованої на узгір’ї Владиславом I Германом, який перетворив твердиню на резиденцію польських правителів. Фундамент інтегрований у замкові стіни, що закривають двір колишнього бенедиктинського абатства, яке існувало у стінах давнього замку в ХVI ст. – сьогодні тут міститься Єпархіальний музей та курія. Над замковими стінами височіють дві готичні вежі: Шляхетська вежа – давня в'язниця для шляхти, та Годинникова вежа з бароковою верхівкою та фрагментами романського палатиуму XIII століття біля основи. У музеї зберігаються безцінні скарби: готичні монстрації; фрагмент черепа святого Зигмунда з короною, оздобленою оригінальною п’ястівською діадемою з рубінами, сапфірами й перлами, що подарував плоцькому катедральному собору у 1351–1356 роках сам король Казимир Великий; келих Конрада І Мазовецького, пам’ятки, пов’язані із святою Фаустиною Ковальською, яка свої перші видіння мала саме у Санктуаріумі Божого Милосердя у Плоцьку, та інші. У будівлі поруч виставлена колекція картин, скульптур та ремесел (серед яких колекція понад 100 ременів до кунтушів).
Соборна базиліка Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших у регіоні. Вона часто звучить прекрасними мелодіями – у соборі проводять фестивалі органної музики та хорового співу. Це місце поховання Владислава I Германа та Болеслава III Кривоустого – за їх правління Плоцьк протягом 60 років був столицею. У саркофазі з чорного мармуру спочивають останки правителів та 15 мазовецьких князів. Храм повен ренесансних та ранніх барокових надгробків, вівтарів та епітафій. Стіни прикрашені чудовими поліхромами у стилі модерну – наслідок ґрунтовного оновлення святині на початку XX століття. Одна зі сцен з життя Ісуса на стелі головної нави зображає панораму давнього Плоцька.
Найбільші колекції сецесії (модерну, який отримав місцеву назву — сецесія, що свідчить про вплив віденської школи) зібрані на чотирьох поверхах кам’яниці Мазовецького музею. Колекції найбільші не лише в масштабах міста, а й країни. Музей (будинок якого виконано також у стилі модерну) знаходиться за п'ятнадцять хвилин прогулянковим кроком від Тумського узгір’я і тоне в зелені парку. Це як подорож на сто років назад – кімнати музею відтворюють цілі квартири, оформлені в стилі floreale, який, відповідно до найбільш достовірної італійської версії, прикрашає візерунками стіни, меблі, склянки, прикраси, що наповнюють вітальні, кабінет власника дому, жіночий будуар, спальні для дорослих та дітей. Також є дві кімнати, присвячені арт-деко – вже 2020 року в Плоцьку відкриють окреме відділення музею, присвячене виключно цьому стилю.
Другу частину музею займає надзвичайно цікава виставка "X століть Плоцька". Сама будівля на вулиці Тумській сусідить з іншими архітектурними перлинами, наприклад, такими як колишній Англійський готель із англо-готичними вежами.
Міречка, Владислав і робітники
Перед Мазовецьким музеєм стоїть фігурка Міри Зимінської з парасолькою. Міра Зимінська – довоєнна комедійна актриса, режисерка, професорка, після війни разом із чоловіком Тадеушем Сиґетинським заснували ансамбль пісні й танцю «Мазовше», який став уславленим і досі гастролює. У Плоцьку також народився Владислав Броневський – польський поет, автор революційної, патріотичної та солдатської лірики. 10-метровий пам’ятник із обличчям «поета-революціонера» важить 20 тон і складається із 180 деталей. Пам’ятник встановили на початку епохи «будівничого народної Польщі» Едварда Герека, яка обіцяла великі зміни. 1976 року поруч із пам’ятником Броневському, протестували плоцькі робітників, солідарні зі страйкуючими з Радома та Урсуса.
У Плоцьку не можете не побачити аж три ринки. Перший – межує з Тумським узгір’ям і носить назву Площа Нарутовича. Тут в око впадають єпископські палаци: колишній (нині у палаці суди) та нинішній. Другий, Старий ринок, прикрашає класична ратуша, збудована за проектом Якуба Кубицького, автора палацу Бельведер у Варшаві та замкових аркад. Опівдні на вежі ратуші оживають фігурки у людський зріст й відображають посвяту у лицарі Болеслава Кривоустого, що супроводжується гейналом. Третій – Новий ринок – біля Драматичного театру. Також варті уваги: колишні зерносховища – Державний архів та етнографічний відділ Мазовецького музею, стара оборонна вежа, фарний костел, синагога та Музей мазовецьких євреїв, Водонапірна вежа, неоготичний монастир і собор Маріавітів, плоцький зоопарк.
Найпопулярніші щорічні події – фестиваль електронної музики Audioriver та Тумський ярмарок. Вже багато років поспіль містом проводять безкоштовні прогулянки з екскурсоводами в рамках проекту "Відкрий з нами Плоцьк".
Дізнатися більше можна на туристичному порталі міста Плоцька.
