Піші переходи через кордон – це зручно, насамперед, для малого прикордонного руху. Наприклад, на кордоні між Польщею і Німеччиною, який на 50 км коротший від українсько-польського, було (до входження Польщі до спільної зони Шенген) було 40 піших переходів (зараз кордон можна переходити у довільному місці).
Між Україною та Польщею – формально існує шість. Як записано в ст.2 "Угоди мiж Урядом України i Урядом Республiки Польщi про пункти пропуску через державний кордон", перетинання державного кордону у пішому порядку можливе через дiючi автодорожнi пункти пропуску по спецiально видiлених пішохідних проходах.
На практиці є інакше. Єдиним пунктом пропуску через державний кордон України до Польщі, який можна перетнути пішки, є перехід «Шегині-Медика». Утім, з відомих причин його важко назвати туристичним.
За даними українських прикордонників, українсько-польські піші пункти розраховані на пропускну здатність до тисячі осіб на добу. Але на практиці – це значно більше, що не раз утворює багатогодинні черги. Туристичні велопереходи як такі, на жаль, теж не існують. Найкраще проходити з велосипедом через той же пішохідний перехід "Шегині-Медика", попросивши прикордонника пройти поза чергою. Іншим виходом для велосипедистів є скористуватись поїздом "Київ-Перемишль", у якому є виділені місця під перевезення велосипедів.
До Євро-2012 велась мова про будівництво нових піших переходів на кордоні між Україною і Польщею, але, на жаль, ситуація досі без змін.
