Мазури не без причини називають Країною Великих Озер. Річки, озера і свіжість навколишніх лісів перетворюють цей куточок на найбільш відвідуваний регіон Польщі. Центром цього мальовничого краю є містечко Гіжицко, навколо якого знаходиться понад 110 озер. Найближче до нього лежать шість, найбільшими з яких є Негоцін, Кісайно і Тайти – чудово знані серед любителів ходіння під вітрилами. Саме звідси починається водний маршрут, що веде до Венгожева, Міколаєк, Руцяне-Ніда, інших важливих місцевостей поозер’я. Велика кількість добре обладнаних пристаней з усім необхідним для тривалих мандрівок водними маршрутами забезпечують досконалі умови для вітрильного спорту.
Невелике (бл. 30 тис. населення) Гіжицко називають вітрильною столицею Польщі. Це один з головних портів на Великих Мазурських озерах і одне з найцікавіших туристичних місць.
Місця, які варто побачити в Гіжицку:
Костел євангелістів (1827 р.), літні органні концерти, що організовуються в костелі
Розвідний міст (оборотний) на Лучанському каналі
Побудований у 1889 році фірмою Bechelt C.O. Grundberg und Shel. Довжина мосту складає 20 метрів, а ширина - 8 метрів. Міст відводиться вбік, що є досить нетиповим. При цьому міст, який важить понад 100 тон, може обернути вручну одна людина. Процес займає 5 хв. Міст досі обслуговують вручну відповідно до первинних конструкторських ідей. Така конструкція є однією з небагатьох у Європі. Міст працює за сезонним розкладом.
Фортеця Боєн з XIX століття (свого часу служила тлом для популярного пригодницького реаліті-шоу) http://www.boyen.gizycko.pl/
Замок хрестоносців з XIV століття
Збудований на березі Негоціна. Початково знаходився на місці можливого старого пруського городища. У 1365 році замок знищили литовці. Зведення нового замку закінчено близько 1377 р. Він був істотним елементом ряду тевтонських сторожових веж у прикордонній зоні. Знищувався і відбудовувався на новому місці після 13-літньої війни. Зведений у формі чотирикутника, як однокрила будівля з підзамчем, оточена ровом. Перебудований у XVI і XVII ст. замок втратив оборонні ознаки. Найстарші фрагменти замку - це готичний чотириповерховий жилий будинок та підвали з XV ст. з хрестовими склепіннями, верхівки виконані в ренесансному стилі.
Водонапірна башта з перелому XIX i XX століття (з 2007 року відкрита для відвідувачів)
Башта збудована з червоної необробленої цегли. Протягом 96 років постачала у Гіжицко поточну воду, аж до моменту перебудови водопроводів (до 1997 року). На увагу заслуговує неготичний стиль архітектури з цікавими зовнішніми склепіннями навколо корони башти. Над входом розміщені Мазурський герб і герб міста. Водонапірну башту ототожнюють з місцевою історією. Після 96 років башту відреставрували, вона стала неповторним туристичним об’єктом. У стінах башти створено туристично-культурний комплекс. Окрім кав'ярні, оглядового майданчика з підзорними трубами, можна відвідати мазурський міні-музей. Документи, фотографії, дрібні предмети зображають щоденне життя людей, які мешкали в околиці Башти протягом ста минулих років.
Парафіяльний костел св. Бруно (1936-1938 рр.).
30 жовтня 1910 мешканці Гіжицка (тоді Лютцен) урочисто посвятили хрест, який увіковічував мученицьку смерть св. Бруно з Кверфурту. Хрест встановлено на пагорбі, яке у свідомості сучасних мешканців асоціюється зі св. Бруно і є можливим місцем смерті місіонера і його товаришів.
Мазури – це справжній рай для любителів активного відпочинку. Для молоді цікавим досвідом стане нічліг у молодіжному пансіонаті, який розміщений у старій казармі (Фортеця Боєн). Крім приємних прогулянок і ходіння під вітрилами, можна їздити на велосипеді або верхи численними туристичними трасами, або піти на риболовлю чи в навколишні ліси збирати гриби.
Білосніжний краєвид Мазур взимку справляє незабутнє враження. І хоч Мазури знаходяться далеко від гір, вони є центром лижного спорту у північній Польщі.
Гіжицький повіт – це також цікава історія і багата спадщина трьох культур: польської, німецької і литовської.
