1 UAH = 0.14 PLN


Напевно, немає на мапі старої пані Європи міста, яке б так уособлювало собою сам дух Різдва разом із неповторною й таємничою атмосферою цього свята, як Краків, давня польська столиця. Кожен, хто потрапить до цього дивовижного міста в цей час неодмінно відчує себе в чарівній казці, яка, здається, ніколи не закінчиться. І так воно і є, принаймні допоки ви вдихаєте цілюще повітря краківських площ і ступаєте по старовинній бруківці краківських вуличок.


Христос приземлився... на Головному Ринку

Ще за місяць до Різдва гарне навіть без прикрас місто перетворюється просто на очах: вітрини крамниць і кав’ярень прикрашають гірляндами, сніжинками, свічками та іншою різдвяною атрибутикою. Усе й уся охоплює неймовірне передчуття прийдешнього дива.

krak-rizd.jpg



У цю святкову атмосферу найкраще зануритися в самому серці старого міста, на Головному Ринку. Саме так називається центральна площа Кракова, до речі, найбільша в середньовічній Європі. Це місце вражає красою будь-якої пори року, однак саме в різдвяний і новорічний період Головний Ринок стає якимсь особливим. Навіть старовинні готичні склепіння Маріїнського костелу, чи не найдавніші свідки всього, що відбувалося в місті, виглядають трішки по-іншому. Між іншим, на майданчику перед костелом часто показують свою майстерність вуличні музики, невід’ємна частина краківського життя і не лише в різдвяний період. Приємно, що серед тих, хто виступає біля костелу, і часом можна зустріти й українських кобзарів.


Пам’ятник великому польському поету Адамові Міцкевичу, що стоїть перед Сукенницями, старовинними краківськими торговими рядами, слугує місцем зустрічі для численної студентської молоді. Адже Краків завжди був студентським містом, перший у Польщі університет з’явився тут ще 1364 року. Зайшовши до університетського музею, що міститься в найдавнішій університетській будівлі Collegium Maius на вулиці Ягеллонській – це в околицях Ринку, - ви отримаєте незабутні враження, бо серед його старовинних експонатів побачите й особисте приладдя Миколая Коперніка, і перший у світі глобус, і навіть рояль великого Фридеріка Шопена.

krak-r2.jpg


З іншого від Міцкевича боку Сукенниць, під старовинною Ратушею в період зимових свят розташовується Різдвяний ярмарок. Тут можна знайти все, що душі заманеться, а ціни – доволі демократичні. На ярмарковій сцені протягом майже двох місяців без упину йдуть концерти – фольклорні й дитячі колективи, естрадні виконавці, рок-гурти тощо. Цікаво, що в цей час тут за честь мають виступити не лише тутешні, польські, знаменитості, а й зірки світового рівня. Особисто я колись тут слухав видатний британський рок-гурту Marillion.


А навколо, в численних ятках з бочками, балакучі краківські продавщиці наливають гаряче вино (знаменитий гжанєц), яке звеселяє й зігріває водночас. І після кількох келихів цього трунку, наслухавшись запальної музики, ваша душа починає танцювати веселу польську мазурку, виспівуючи при цьому українських колядок: “Христос ся роджає! Славімо його!”


„Vis-à-vis”: місце зустрічі змінити не можна

Приємно втомившись від різдвяних закупок і ярмаркової метушні, варто зайти в якусь кав’ярню поблизу. На щастя, шукати й перебирати тут не треба – навколо цього добра, хоч греблю гати. Як то кажуть, на всяк смак – і для диваків, і для інтелігентів, і для митців, і просто для поціновувачів посиденьок за філіжанкою доброї кави. Або чогось міцнішого. Особисто мене завжди тягнуло всістися за вітриною популярного в Кракові бару “Vis-à-vis” і спостерігати за святковою людською метушнею, теревенячи з розмаїтими відвідувачами цього знаного і навіть культового в Кракові місця. А ще тут можна поговорити з барменом про всіляку всячину.

krak-r.jpg


Не дивуйтеся, будь ласка, якщо вашим співрозмовником у цьому місці раптом виявиться якийсь видатний режисер, поет чи актор, адже це місце вабить дуже різну, а часом і специфічну публіку. Бувають тут і справжні диваки. Це й зрозуміло, бо саме тут любив сидіти геніальний краківський дивак і вигадник Пйотр Скшинецький, засновник і натхненник славетного кабаре „Підвал „Під баранами” (”Pivnica “Pod baranami”). Взагалі, польське кабаре – явище надзвичайно цікаве, його роль у польській культурі 50-70-х років надзвичайно велика – саме з кабаре „Під баранами” вийшло в світ чимало відомих польських акторів та співаків. Біля входу до „Vis-à-vis” можна побачити й пам’ятник Скшинецькому, який був справжнім улюбленцем городян: усміхнений дідусь-бородань сидить собі за столиком і попиває свою каву.

 
Краківські кав’ярні

Краківські кав’ярні – це не просто заклади розваг чи харчування. Це дещо більше, це - невід’ємна ( і вельми приємна!) частина краківського життя. Дуже часто кав’ярні, бари чи-то маленькі цукерні-кондитерські тут є справжнісінькими витворами мистецтва, а їхні бармени або продавщиці згадуватимуться вам не менше, ніж вибагливий інтер’єр чи присмак міцної кави та смак свіжої випічки. Справді, атмосфера краківських кав’ярень вабить не менш, ніж чудові пам’ятки архітектури або ж музеї цього вічного міста.


Щодо кількості цих закладів Краків спокійно може посперечатися з Парижем чи Міланом – лише на Ринку та в його околицях міститься понад 600(!) кав’ярень, пивниць і ресторанів. Кав’ярні в Кракові просто вражають не лише своєю кількістю, а й розмаїттям кухні та внутрішнього оздоблення. Отже, можна сміливо заходити до будь-якого місця, яке Вам припало до душі або ж просто трапилося на вашому шляху, не боячись за свій шлунок, адже тут чудово готують. Навіть обід у звичайній студентській їдальні може потішити вимогливих гурманів. Приємним сюрпризом будуть краківські порції – таких великих у нас, в Україні, я, на жаль, не бачив. Інша приємна несподіванка – помірні ціни, так що задоволення від походу по краківських кав’ярнях може собі дозволити кожен.


До ваших послуг тут будуть і ошатні просторі ресторани, по-різдвяному вбрані, й вишукай маленькі кав’ярні на кілька столиків, де панує напівсвітло-напівпітьма й старий вініловий програвач тихо виспівує напівзабуту старовинну мелодію.

christm.jpg


Для мене справжнім відкриттям стало... гаряче пиво. Спокійно! Це аж ніяк не знущання з улюбленого напою студентської молоді! Дійсно, гріти пиво в Польщі не вважається блюзнірством. І даю вам чесне слово, що такий напій (особливо з трохи солодкуватого польського пива Warka) з додаванням меду, гвоздики й кардамону в холодну зимову днину після тривалих мандрів старими вуличками Кракова смакує просто неперевершено. І цілком різдвяно!
Якщо ж Вам захотілося польської кулінарної екзотики, завітайте в ресторан „Селянський харч” (Chłopskie jadło), де на вас чекає атмосфера польського села.

Тут ще до вашого замовлення подадуть два величезні й товстелезні шматки свіжовипеченого хліба з горнятками із смальцем зі шкварками та підсоленим м’яким сиром із зеленню. Це безкоштовно, від закладу. Намастивши цю смакоту на хліб і змегеливши це за обидві щоки, одразу спадає на думку, що страва, яку ви власне замовили, мабуть, уже й зайва. Польська кухня часом нагадує українську, а часом просто використовує українські страви. Тут можна покуштувати і вареники, і налисники, і український борщ. Тільки треба наголосити, що борщ – саме український, бо просто борщ у польському розумінні – це така собі ріденька бурякова юшка, аж ніяк не схожа на улюблену страву нашої батьківщини. Популярні тут і руські, (тобто українські) вареники (по-польськи pierogi), - так поляки називають вареники із суміші сиру та картоплі, які частенько готують у західних регіонах України.

traditional_chri.jpg


А якщо пройтися вуличкою Каноничою, що є однією з найдавніших у Кракові, в бік оповитого легендами замку польських королів Вавель, то можна побачити ресторан „Український смак” (Smak Ukraiński). Тут, в інтер’єрі української світлиці з рушниками й портретом Тараса Шевченка та українською музикою, офіціанти в українських вишиванках запропонують вам традиційні страви української кухні, рідне пиво „Оболонь” та каву „по-львівському”. А поки ви чекатимете своє замовлення, можете погортати українські часописи і послухати українську музику. Цікаво, що в Польщі є ансамблі, які складаються з етнічних поляків, що натхненно виконують українські народні пісні.

Шедеври на кожному кроці

Негоже бути в Кракові й не завітати до знаменитого Казімєжа, старовинного єврейського кварталу. Останніми роками Казімєж, який був занепав після Другої світової війни, активно відроджується. Зараз тут можна залюбки погуляти затишними й тихенькими вуличками з невисокими кам’яницями та старовинними синагогами, які багатьом можуть видатися знайомими, адже саме тут знімався відомий усім фільм Стівена Спілберга “Список Шиндлера”. До речі, кількість кав’ярень у Казімєжі, напевно, така ж, як і на Головному Ринку. Та на відміну від центральної площі міста, тут панує більш мистецька і якась ремарківська атмосфера.


Ще Краків славиться своїм духовним життям. Тут багато художніх галерей, і майже в кожній кав’ярні досить часто відбуваються цікаві мистецькі акції. Музика також є невід’ємною частиною життя краків’ян. Тут майже в кожному старовинному костелі дають концерти класичної музики, а ввечері в багатьох кав’ярнях і джаз-клубах можна послухати блискучих польських джазменів. Тож не дивно, що багато з них – корінні краків’яни.

celebrating_chri.jpg


Обов’язково варто відвідати зібрання старожитностей і безцінних полотен у музеї Чорторийських, славетного польського шляхетського роду, що має українське князівське походження. Саме тут зберігається знаменита “Пані з горностаєм”, пензля великого Леонардо да Вінчі. Гордістю міста є і Центр японського мистецтва Manggha, з дуже багатою колекцією творів мистецтва країни сонця, що сходить. Центр збудовано коштом славнозвісного польського режисера Анджея Вайди, теж, між іншим, краків’янина. Ця модерна велична будівля, в якій відчуваються риси японської архітектури, міститься на іншому боці Вісли. Якщо ви сядете випити японського зеленого чаю на першому поверсі Центру, вам відкривається найкраща панорама замку Вавель.

Королівське місто

Взагалі, краків’яни пишаються тим, що саме їхнє місто було першою столицею і колискою польської державності. Лише 1609 року король Жигмонт ІІІ Ваза, що мав шведське походження, без будь-яких на це вагомих підстав переніс столицю Польщі до Варшави. Адже з півночі держави, йому було зручніше діставатися до рідної Швеції і, як подейкують неофіційні джерела, до своїх давніх шведських коханок. Нових польських йому виявилося, бачте, замало. От так несподівано й незаслужено Краків перестав бути столицею Польщі. Варшава, теперішня польська столиця, безумовно, має свою власну неповторну красу і свій особливий шарм, проте за чарівністю й затишністю їй годі рівнятися з Краковом, першою столицею королівства Річ Посполита.

putting_presents.jpg


Саме тому не завітати до Вавелю – це просто туристичний злочин. Оглядини цього давнього замку можуть зайняти чимало часу, однак ви про це не пошкодуєте. Вас неодмінно вразять загадкові й містичні мури і вежі, вишукані королівські покої, а також пишність королівського Кафедрального собору, де коронували кольських правителів. Обов’язково треба торкнутися рукою великого Жигмонтового дзвону на вежі кафедральної дзвіниці, попередньо загадавши бажання. Будьте певні, що воно неодмінно здійсниться. Тому найкраще загадайте повернутися сюди ще, адже тут вам було так добре, а різдвяна казка вашого дитинства саме тут, у Кракові, нарешті стала дійсністю.

Автор тексту: Володислав Журба

Фото з архіву Польської туристичної організації та зі сторінки http://beztroskiewczasy.pl

ЗАПЛАНУЙ МАНДРІВКУ

Плануйте поїздку
скільки осіб?
1
На скільки?
2 дні
Хочеш довідатись більше, підпишись на розсилку