Татри — найвища частина Карпатських гір, 610 км² (бл. 75%) з яких розташовані на території Словаччини і 175 км² (бл. 25%) у Польщі. Поляки обожнюють свої Татри. Тут багато простіших і складніших, добре розмічених, туристичних маршрутів. Найвища точка на польській території — гора Риси. Найпопулярніший туристичний маршрут – до Морського ока. Провести вікенд у Татрах – обов’язкова частина літнього відпочинку кожного поляка. Ми рекомендуємо долучитись до споглядання мальовничих гірських панорам хоча б на три дні. І радимо такий маршрут: Закопане-Долина п’яти озер- Морське око – Риси ( з двома нічлігами).
День 1
Клімат Татр подібний до альпійського. Він відрізняється частими змінами погодних умов, значними коливаннями температур. Для міського жителя варто день присвятити акліматизації. Тому рекомендуємо почати знайомство з Татрами із Закопаного. Закопане примостилося біля підніжжя Татр, є найвище розташованим містом у Польщі, вважається зимовою столицею Польщі, добре знане шанувальникам зимових видів спорту. Улітку Закопане – не менший рай і курорт.
У межах міста розташована і значна частина Татранського національного парку. Хто любить людський гамір, може оселитись ближче до центру і Крупувок – головної пішохідної вулиці. Хто цінує спокій, хай шукає спокійних нічлігів на околицях. Пропозицій розміщення безліч, але усе варто бронювати заздалегідь. Кількість туристів, що відвідують Татри, сягає 2-3 мільйонів щорічно. Доїхати до Закопаного зручно кожним видом транспорту. Чи не найкомфортніше – автобусом із Кракова (ціна від 15 злотих).
Татри у Закопаному видно звідусіль. Гевонт чарує легендами. Карти для походу у гори купите усюди, докладнішу інформацію про маршрути можна отримати у локальних пунктах туристичної інформації, спорядження є у спеціалізованих магазинах. День у Закопаному можна присвятити знайомству з місцевою культурою гуралів, особливостями закопянської архітектури, спробувати страви місцевої кухні. Але головне – добре відпочити!
День 2
Чому ми знову наполегливо рекомендуватимемо автобус? Бо так відпадає проблема з паркінгами. Через масовість відвідувачів Татранського національного парку, місць для власних автівок на паркінгах може не бути на кілька кілометрів до входу у сам парк (локація Лиса Поляна). Автобус із Закопаного довезе вас на Лису поляну за 20 злотих без зайвих проблем. Вхід у парк платний – 5 злотих. Біля Лисої поляни стоянка кінних упряжок. Це фасьонги. Лінивіші туристи люблять їхати ними (50 зл на підйом, 30 зл – на спуск). Але угору веде плавна широка асфальтована дорога. І навіть посередньому туристові варто її подолати самому. Тим більше – якщо попереду амбітніші плани. Власне амбітніше починається через 40 хвилин - за водоспадами Міцкевича.
Біля водоспадів можна зробити короткий фото-перепочинок і пильнувати поворот праворуч – до Долини п’яти озер 2 години і 10 хвилин підйому зеленим маршрутом. Це складніший, але й цікавіший маршрут, ніж просто йти далі годину і 35 хв асфальтом до Морського ока. До Долини п’яти озер ведуть підйоми і спуск, потім лише підйоми, всю дорогу супроводжують шум річок і численних водоспадів. Найбільший з них (70 м) – Велика Сіклава означає, що до мети ще 10 хвилин підйому. Утім рівномірний гуркіт води заворожує… І хочеться залишитися на теплому зеленкуватому камінні у легкому бризі безкінечно.
Десять хвилин підйому до Долини п’яти мальовничих гірських озер (Сіклава спадає з одного з них – Великого Ставу) досить важкі. Але винагороджуються неповторними краєвидами! Хоч би як сильно ви втомились, ви ще ходитимете, бігатимете, літатимете довкола озер, бо місцева краса перехоплює подих.
Перевести подих у буквальному смислі рекомендуємо у гірському притулку над Верхнім ставом. Чесно кажучи, вільних місць тут практично не буває. Тому бронюйте нічліг дуже заздалегідь, або налаштуйтесь спати на підлозі у власному спальнику. Все одно – варто!
День 3
Сніданок на світанку у горах – що може бути романтичніше! Поснідати можете власними запасами або замовити їжу у притулку, тут є бар із гарячими стравами та напоями. Не переїдайте! – Попереду складніший маршрут, ніж був учора. Тримайтесь синьої розмітки і рушайте на Морське око. Покажчики подають час до двох годин, але закладайте більше – насправді багато залежить від погоди.
Почнете з легкого – спуску. Потім підйом на Свистову Чубу – знову неймовірної краси краєвиди і вид згори на озера Долини (з цієї точки їх видно три). Далі затяжний спуск з іншого боку хребта, до Морського ока. Вимагає уважності, місцями ускладнений. Хай не введе вас в оману прекрасний вид на Морське око і Чорне озеро – до них ще неблизько. У туристичному притулку над Морським оком Schronisko PTTK «Morskie Oko» можна перепочити, але не варто розслаблятись, якщо у вас плани піти далі у вищі гори.
Кому досить підйомів, може просто обійти це прекрасне гірське озеро. Морське Око було визнане журналістами The Wall Street Journal одним з п'яти найкрасивіших озер у світі. Площа плеса 34,5 га, глибина — до 51 м. Купатись заборонено. Сусідні гори вищі за рівень води майже на кілометр. Та, що видається подряпаною, – Риси, найвища у Польщі (2499 м). На Риси ведуть дві дороги — легша зі словацького боку і важча — з польського. Від притулку над Морським оком підйом займе 4 години. Повернення на Лису Поляну – півтори години.
Варто об’єктивно оцінити свою фізичну форму, погодні умови і безпеку. Але, підкоривши Риси, ви втрете носа не одному туристу, який приїде фасьонгою до притулку. Бо на Риси виходить 1% від тих, що кілометрами стоять у черзі на Лисій поляні.
Успіхів!
