Замок у Пщині справжня перлина сілезької культурної спадщини, що сягає далекого XI століття.
Це чудове місце зазнало багато трансформацій, зберігши при цьому свої оригінальні деталі і характерний стиль. Час тут сповільнюється, а кожен куточок розповідає свою захоплюючу історію.
Замок Пщина – незвичайний літопис історії. Початки Пщинського замку слід шукати у XI-XII століттях, коли він був побудований за правління династії П'ястів як сторожова вежа на торговому шляху з Київської Русі до Моравії.
Перші писемні згадки про цю землю датуються часом, коли Пщина входила до складу Малопольщі, а в 1178 році була приєднана до Сілезії.
Наступні століття принесли почергові зміни власників і добудови замку, які вплинули на його нинішній архітектурний вигляд.
На початку XV століття представниця русько-литовського роду княгиня Олена, донька чернігівського князя Дмитра Корибута, побудувала тут цегляний готичний замок. Далі замок належав герцогам Рацибурзьким, а згодом до родини Турзо, і був зразком готичної архітектури.
У XVI столітті замок зазнав реконструкції в стилі ренесансу, а у XVIII столітті – у стилі бароко. Аж перейшов до рук роду Гогбергів, які надали йому сучасного вигляду у французькому стилі.
У 1820-х роках замок знищила пожежа, але резиденцію швидко відбудували. Під час Другої світової війни, попри окупацію (під час війни у замку розташовувалася саперна школа), руйнувань, на щастя, вдалося уникнути. У замку в Пщині збереглися оригінальні інтер'єри та меблі, які роблять його однією з найцінніших пам'яток житлової архітектури в Польщі.
Після війни, в 1946 році, в замку відкрили Музей замку Пщина, який є важливим культурно-історичним об'єктом.
Дух принцеси Дейзі в пщинському палаці
Замок у Пщині має свою даму. Але не даму – білого привида. Цілком реальну особу. Принцеса Дейзі, насправді Марія Тереза Олівія Гогберг фон Плесс (1873-1943), стала відомою як англійська аристократка, чиє життя переплелося з історією однієї з найбагатших аристократичних родин Німеччини. Її шлюб з Яном Генріхом Гогбергом, герцогом Пщинським, стався внаслідок інтриг її матері та через погане фінансове становище родини.
Ян Генріх XI був одним з найбагатших людей Німецької імперії, до речі, чудовим і дуже сучасним фермером. Він закрив територію навколо своєї резиденції для великої промисловості і побудував шахти. Величезними коштами регулював річки та осушував болота, проводив масштабні дренажні роботи у співпраці з науковими інститутами, запроваджував добрива та машини для обробітку землі, відновлював ліси та розводив європейських зубрів. Він побудував розкішний мисливський будинок у Промницях для високих гостей і реконструював свою резиденцію в Пщині. Його найприбутковішим підприємством була герцогська броварня в Тихах, яка приносила до 15 відсотків доходу Гогбергів.
Перші роки шлюбу Дейзі та її чоловік провели в подорожах Європою. Проводили час на балах, полюваннях і бенкетах, де були присутні вершки німецької та англійської аристократії.
Молодому подружжю надали в користування головну резиденцію родини – замок у Ксьонжі. Однак він не сподобався Дейзі. Вона більше цінувала менший палац у Пщині. Особливо їй сподобався мисливський будиночок, який нагадував їй англійські замки.
Сьогодні замок у Пщині, а особливо його інтер'єри, виглядають так само, як і за часів принцеси Дейзі: принцеса надала їм необарокового характеру.
Сім'я фон Плесс володіла величезним маєтком, який дозволяв їм вести розкішне життя. До фон Плесс належали великі замки в Пщині та Ксьонжі та численні інші у Верхній та Нижній Сілезії.
Дейзі була неординарною особистістю. Її вважали ексцентричною. Є, наприклад, анекдот, про те, як сімейний обід в палаці Пщина, Дейзі завітала у сукні, пошитій із вівсяних мішків.
Однак Дейзі вражала не тільки оригінальністю свого одягу. Вона була надзвичайно розумною та освіченою жінкою. Захоплювалася літературою, мистецтвом і музикою. Займалася благодійною діяльністю, підтримуючи різні заходи для дітей та жінок.
Після закінчення війни принцеса Дейзі значно збідніла, втратила маєтки, та продовжувала залишатися шанованою. Її похорон, який відбувся 3 липня 1943 року, зібрав сотні людей, незважаючи на офіційну заборону влади. Дейзі фон Плесс була не лише символом багатства та екстравагантності, але й людиною з великим серцем та соціальною відповідальністю, яка залишила помітний слід в історії.
Музей замку в Пщині прагне відновити колишню славу замку, дбаючи про збереження автентичності та історичного характеру інтер'єрів. Тож докладає зусиль для придбання оригінальних предметів, які колись були в інтер'єрах замку. Прикладом є придбання порцелянової скульптури "Бісквіт", яка прикрашала обідній стіл і яку повернули у замок у грудні 2019 року.
1 травня 2009 року на ринковій площі в Пщині встановили лавку принцеси Дейзі. Це робота пщинського скульптора Йоахіма Краковчика.
