Шукають ці скарби по всьому світі, а легендарне прокляте золото інків з Перу тим часом спокійнісінько лежить собі в польських підземеллях.
Утім, власник замку Тропштин над Дунайцем не дозволяє поратися в льохах і шукати скарби. Бо каже, що золото інків охороняє прокляття, яке забирає життя кожного сміливця.
Звідки золото інків взялося у Малопольщі? Сліди ведуть до Чховського озера, до замку Тропштин, бо саме тут, у підвалі фортеці, кажуть, їх сховали нащадки принцеси інків.
Коли? Все почалося понад 300 років тому, коли польський барон Себастьян Бежевіч, гульвіса і авантюрист, поїхав у Перу. На далекому континенті одружився з принцесою інків, з якою у нього була донька - Уміна.
На жаль, це були часи, коли іспанці підкорили інків. З королівської сім'ї залишився живим лише племінник Бежевіча - Андреас Тупак Амару II. Він одружився з Уміною, й уся сім'я втекла до Європи, прихопивши із собою частину дорогоцінних скарбів народу інків.
Нащадки Тупака облаштувалися в замку у Тропштині. У лабіринтах підземелля фортеці можна було легко сховати золото від сторонніх очей. До двадцятого століття ніхто не смів шукати скарби. Заборону зламав тільки Анджей Бенеш (нащадок інків), який у замку Нєдзіца в 1946 році виявив письмена інків, у яких йшлося про захований у Тропштині скарб.
Саме Анджей Бенеш у 1970 році взявся за пошуки. А через кілька років полювання за скарбами трагічно загинув в автомобільній катастрофі. Чи спрацювало прокляття?
У цій притчі наплутано все! Історичні факти і легенди. І сьогодні вже не зрозуміти, що є правдою.
Андреас Тупак Амару II – відома історична постать, очільник повстання 1780 року, символ звільнення Перу від іспанського панування. Повстання під проводом Тупак Амару зазнали поразки, останнього з інків, як стверджує історія, жорстоко стратили разом із дружиною Мікаелу Бастідас Пуюкахуа (не Уміна?), стратили теж сина Іполіто і найближчого його соратника, брата дружини Антоніо Бастідас. До смерті був також засуджений 12-річний син Тупак Амару II Фернандо, але його вирок був змінений на тюремне ув'язнення, і решту життя Фернандо провів у в'язниці в Іспанії.
Тобто, виходить, що усе, що пов’язано з іменем Андреас Тупак Амару II, закінчується в Іспанії. Але інші, польські, джерела мають свою версію, пов’язану з Анджеєм Бенеш, який теж є реальною особою, нашим сучасником.
Анджей Бенеш вважався нащадком Вацлава Бенеша, двоюрідного брата Себастьяна де Бежевіча, отого, який емігрував у вісімнадцятому столітті в Перу і там одружився з принцесою інків. Від цього шлюбу таки була донька Уміна. Вона стала дружиною племінника - Тупака Амару II, очільника повстання інків 1780-1781 рр.
Від переслідування сім'ї іспанською владою принцеса з чоловіком, дядьком Себастьяном і сином Антоніо утекли до Венеції. Але іспанці знайшли їх і там і Андреас Тупак Амару II був замордований. Себастьян, Антоніо і Уміна тікають на північ Угорщини (з 1920-х років цей регіон належить Польщі), до замку в Недзіци. Уміна у дорозі також гине від рук іспанців. Себастьян, щоб врятувати життя внука, йде на особливу угоду з інками, і робить так, що Антоніо за документами стає з 1797 року начебто сином Вацлава Бенеша – має ім’я Антонін Бенеш ( Antonin Benes) і живе в Моравії.
Антоніо жив скромно, був кравцем і одружився з полькою. У них було два сини. Антоніо знав про своє походження, але ніколи цим не хвалився. Всі документи і сімейні пам'ятки після його смерті успадкував старший син Ернест, потім його син – кадровий офіцер Януш Бенеш.
Сімейними таємницями посилено почав цікавитися тільки наступний Бенеш – Анджей. Можливо тому, що перед Другою світовою війною до їх дому несподівано прийшло двоє інків, які за усяку ціну намагалися викупити усі їх сімейні документи. І одразу після війни Анджей отримав офіційний дозвіл від влади проводити археологічні пошуки на замку в Нєдзіци. Більше того, у архівах костелу св. Хреста у Кракові Анджей Бенеш знайшов документи, які свідчили про усиновлення Антоніо і заповіт інків з описом, де заховано скарб.
Анджей Бенеш не просто шукав скарби, очевидно, цікавила його сама історія. Він по-своєму теж був шанованою і відомою людиною. Народився 14 лютого 1918 року в Тарнові, був відомим спортсменом і громадським діячем, політиком, віце-спікером Сейму СПР, головою Демократичної партії. По лінії батька Яна, діда Ернеста і прадіда Антоніо - правнуком інків і, при бажанні, навіть міг би претендувати на трон інків. Ба, носити горде ім’я Тупак Амару.
До речі, можливо, саме через традицію успадкування того ж імені різними нащадками зараз тяжко зрозуміти, котрий Тупак Амару одружився з Уміною, можливо, дійсно був такий факт, лише мова не про славнозвісного Андреаса Тупак Амару II, а котрогось з його найближчих родичів. Так чи інакше усі вони були з королівської родини і спадкоємцями трону інків, небажаними для іспанців і переслідувані.
Анджей Бенеш добре знав про своє походження, пишався родоводом. Але піддався легендам і вперто шукав легендарні скарби інків. Пошуки не дали результатів. А Бенеш через шість років загинув у автомобільній аварії. Чи у документах не було попередження про закляття?
У 1990 році нащадки Анджея Бенеша викупив замок. Створили Фонд відновлення Тропштина. До реконструкції долучилась фірма з Кракова Polinar, яка є дилером автомобілів і вертольотів Robinson. Тому біля замку є вертолітний майданчик.
Зараз замок у Тропштині перебуває на реконструкції. Для відвідування відкритий лише у липні і серпні. Хоча замок є неабиякою туристичною атракцією сам по собі, але його історія така унікальна, така маловідома, що почуваєшся справді шукачем невідомого, коли сюди приїздиш.
Офіційна сторінка замку http://www.polinar.pl/tropsztyn/index.htm