Археологічні
100 тисяч років тому Польща була зеленою болотистою рівниною, на території якої паслися динозаври. Найвідоміший з них – silesaurus opolensis, або „сілезький ящір з Ополя ”, це один з найдавніших видів плазунів, який жив у Красейові 230 млн. років тому!
Урок історії польської території потрібно почати з відвідин Мінералогічного музею в містечку Шклярська Поремба (Szklarskа Porębа). Тут зібрані амоніти та інші скам’янілі стародавні організми, яйця динозаврів і уламки метеоритів – такі різні і пов’язані між собою елементи захоплюючої історії Землі.
Археологічними скарбницями виявилися польські печери. Так в Машицькій печері (Jaskiniа Maszyckа) вчені наткнулися на дивовижні сліди палеолітичного бенкету канібалів. У Медвежій (Niedźwiedziej) печері були знайдені скелети печерних ведмедів, а в гроті в Облазовій (Obłazowа) – найдавніший у світі бумеранг з мамонтової кістки.
Племена (не тільки слов'янські), які колись населяли землі теперішньої Польщі, залишили після себе цілі городища (Біскупін (Biskupin), Трусо (Truso), Ostrów Lednicki (Острув Лєдніцький), який вважають колискою династії Пястів), шахти й копальні (Кшемьонкі Опатовскє, Krzemionki Opatowskie) і місця культових обрядів (Шленжа (Ślęża), Гора св. Анни (Góra Św. Anny), Взгір'я Вісєльцув (Wzgórze Wisielców). Багато городищ, що збереглися, сьогодні стали місцем проведення археологічних святкувань.
Найбільш цінні археологічні знахідки потрапляють у музеї. Золота корона з орлами, частина так званого Срьодзького скарбу, зберігається в колекції Національного музею у Вроцлаві і експонується в містечку Срода Шльонська (Środа Śląskа). Проте для того, щоб познайомитися з найсенсаційнішою на території Польщі знахідкою – золотим скіфським скарбом із Віташкова (Witaszków) – доведеться відправитися до Берліна.