Печера Дракона-2 знаходиться у Західних Татрах, у відомій Долині Костелиській, в урочищі під назвою Краків. Це короткий (44 метри) висхідний тунель, який пробивається крізь скелі. Вхідний отвір на висоті бл. 1100 м над рівнем моря.
Печера відкрита для усіх. Маршрут не надто складний, але вимагає підготовки.
Мандрівку до печери рекомендуємо почати у Кірах (Kiry), куди можна доїхати бусом чи власним авто. Автобус сюди коштує 5 злотих, паркінг для авто – 20 злотих. 5 злотих також треба заплатити за вхід у Татранський Національний парк.
З Долини Костелиської виходять усі шляхи до усіх татранських печер. Треба бути уважним і від початку триматися широкого зеленого маршруту. Через чверть години буде перше перехрестя. Нікуди не звертаємо - йдемо раніше наміченим зеленим маршрутом (Чорний шлях від перехрестя це Стежка над Реглями, а червоний веде на Червоні Верхи). Щоб дійти до Печери Дракона, найкраще орієнтуватись на потічок, йти вздовж нього.
З правого боку залишиться Розбійницька капличка. А біля Льодового джерела буде початок синьої траси до Халі Столи (Halа Stoły) і чорного - до Морозної печери (Jaskiniа Mroźnа). Але із зеленого маршруту слід зійти на жовтий. Рух далі буде одностороннім. Слід дивитись на розмітку; шлях веде через камені, коріння, гілки між двома скелями. Це власне і є мальовнича Ущелина Краків. Надзвичайно вузько. Йти треба аж до металевої чималої драбини, яку не можливо не помітити.
А звідки взялася назва Ущелина Краків? Вузький прохід поміж стінами скель нагадував гуралям вузькі вулиці Старого міста Кракова. Зі столицею Малопольського воєводства також пов'язані іншими назвами в околиці: Ратуша, Костел, Ринкова площа, Вавель, ну й сама Смоча Яма – Печера Дракона.
Металевими зручними сходами підіймаємося 10 метрів вище. Далі між скелями – невелика, але небезпечна прірва, перехід через яку маємо підстраховку ланцюгами. І ось вхід у Лігво дракона. Печеру можна обійти з лівого боку. Обхідний шлях також забезпечений ланцюгами і скобами.А можна пройти крізь печеру. Це швидко (тепліший одяг не обов’язковий, не встигнете змерзнути) . Не зовсім просто. Але доступно усім. Для проходження необхідний ліхтарик (найкраще налобний, щоб мати вільними руки – знадобляться для ланцюгів!).
У самій печері вздовж усього тунелю теж є ланцюги. Печера звивиста і темна. Може бути мокро і слизько. Взимку тут буває обледеніння, що суттєво ускладнює проходження. Взагалі це проходження має дві зірочки складності. Підйом до печери займає 25 хвилин, прохід через саму печеру – 10 хвилин, спуск – 25 хвилин.
Печеру Дракона давно дослідили і відкрили для туризму. Перша письмова згадка про неї є у путівнику Карла Кольбенгаєра (1876 р.). Спочатку її проходили у зворотному напрямку, що було складніше. Тунель підтримували дерев'яні конструкції, які у 1949 році змінили на сталеві.
У 2013 році печеру наново переміряли: виявилось, що вона «підросла»: має 44 метри у довжину (вважалося раніше, що 40 м.), а перепад висот 18,6 м (раніше - 16,5 м).
Мандрівки печерами у Татрах можуть бути добрим варіантом гарного дозвілля у горах, наприклад, під час дощової погоди, коли у зовсім високі гори йти не рекомендують.
