Драконових печер у Польщі дві. Одна у Татрах, інша - у Кракові посеред міста, на Вавельському узгір’ї, й оминути її неможливо.
Найвідоміша печера Дракона, звісно, та, що під Вавелем. Легенду про ненажерливого Смока, шевця Дратевку і Смочу Яму знає кожна польська дитина. Дракон-Смок на вході посилює інтерес заглянути у його житло. Утім мало хто вірить, що печера не така сучасна, як її блискучий начебто власник на постаменті. І от тут сильно помиляється!
Перша згадка про Драконову печеру є на сторінках літопису Вінсента Кадлубка ХІІ-ХІІІ ст. Саме цей літописець першим опублікував текст легенди про Дракона. З сімнадцятого століття перед печерою (замість Дракона) була корчма. Теж славна, знана далеко за межами Польщі. У вісімнадцятому столітті, коли навколишні пагорби оточували оборонними мурами, отвори печери замурували.
У 1829 році печери досліджував Амвросій Грабовський (автор праць з історії Кракова), потрапивши в неї через сходи одного із верхніх отворів. Але й ці входи пізніше заклали цеглою. У червні 1842 року Флоріан Страшевський (який опікувався Краківськими Плантами) за власний рахунок прочистив ходи печери і отримав дозвіл її досліджувати. І так було ще кілька разів в історії: печеру то геть замуровували, то очищали й досліджували, якось використовували, наприклад, для потреб водогону.
Печера до нині має і науковий, і туристичний інтерес. Перші наукові дослідження тут, можна вважати, проводилися з 1874 р. У 1966 р. провели більш сучасні комплексні наукові і археологічні дослідження й встановили, що найстаріші сліди людини в печері не давніші кінця шістнадцятого століття. А чи справді чотири століття печера пустувала? А чи може вона давніша, ніж перші згадки про неї? На скільки? А чи водилось у ній щось, що дало підставу створити легенду? Цікаві питання – й жодної відповіді…
Кожен метр дослідження печери давався важко. У 1983 році група спелеологів відкрили й розробили 140 метрів коридорів. У 1995 році було шість експедицій, які додали ще 20 метрів коридорів в кінці печери. У наступні роки розчищали ще метр по метру.
Більша частина печери доступна для туристів. Окремі коридори - тільки для спелеологів зі спеціальним дозволом. Це система невеликих кімнат і коридорів з підступними пастками в початковій частині. Особливістю озер, розташованих там, є рідкісні ракоподібні. До речі, тутешні підземні води мінералізовані, що трапляється у печерах украй рідко, але вода сильно забруднена, не придатна для пиття.
Туристичний маршрут має довжину 82 метри. Екскурсія починається із Замкової площі. Цегляною криницею (свердловина дев'ятнадцятого століття) треба спуститися гвинтовими сходами: 137 сходинок, 21 метр у глибину печери. Побудований з цегли коридор веде до першої просторої зали: 5,8 x 10 i висотою 3,2 метри. Долівка у залі – шар ґрунту. Друга на трасі зала – найбільша: 25 метрів у довжину, 10 метрів висотою. У стелі - купол. Стіни у деяких місцях зміцнені цеглою й підпорами, що певним чином приховує справжні форми печери. У третій такій кімнаті із цегляними стовпами є сходи, що ведуть до ще якогось, досі не відкритого, коридору. Коротким новішим тунелем з печери вийдемо на поверхню поруч з відомою скульптурою Вавельского Дракона, який з’явився тут лише у 1972 році.
Смоча Яма
довжина 276 м.
перепад висоти 15 м (-9 +6)
висота отвору 205,5 м
розташування: Краків, Вавельський замок
відкрита з 30 квітня по 31 жовтня
Більше інформації та ціни на квитки тут http://wawel.krakow.pl/pl/op/50/Bilety-ulgowe--wstepy-bezplatne
