Селище Лів ділиться на Лів Новий і Лів Старий, які були славними королівськими містами, а нині відомі руїнами замку із привидом Жовтої Дами.
Лів — історичне місто, було центром середньовічного удільного князівства, дорогою з Литви на Русь. Має давні писемні згадки і ще давніші легенди. Перша письмова згадка, до речі, датується 1335 роком. У 1493 — 1789 рр. були два окремих міста, Старий Лів і Новий Лів.
Лів втратив свій міський статус 1866 року, перебуваючи під владою Росії, після участі міста в польському Січневому повстанні. Тут також була битва в квітні 1831 р. під час листопадового повстання в Польщі, після чого російські війська геть зруйнували місто.
Нині село Лів лежить поміж двома історичними землями – Підляшшям і Мазовшем і служить місцем літнього відпочинку. Село відоме готичним замком (побудований князем Мазовецьким) та неоготичним костелом (побудований 1905—1907 рр.). Вразять вас і кілька дерев’яних хаток XIX – поч. XX ст.
Кажуть, назва Лів походить з мови балтів, що означало підмоклу територію, болото. Тут досі є річечка Лівець. І колись саме над річкою звели замок для оборони переправи. На той час – 15 ст. – це була важлива оборонна споруда. Порядкував на ній каштелян, який охороняв і замок, і навколишні землі. Про його історію, й звідки взялася Жовта Дама, можна дізнатися з легенди.
Замок не раз зазнавав атак і знищень. 1657 року шведська армія сильно обстріляла Лів з гармат, а замок спалила. Фортецю шведи ще руйнували в 1700 р. і 1703 р.
У кінці вісімнадцятого століття рішенням губернатора біля замкової вежі збудували гарний будиночок у стилі бароко. Тут засідали місцева влада і земський суд. Потім управлінські органи переїхали до більшого містечка, Седльце, Лів все більше порожнім і занепадав. Остаточно став руїною у 1846-1855 рр. Деякий час у вцілілій вежі розміщувалася кузня.
Після Першої світової війни були спроби дослідити і захистити руїни. Однак далі планів не пішло. Аж під час Другої світової війни руїнами зацікавилась німецька окупаційна влада. Хтось вдало надурив німців, що руїни мають німецьке походження, мовляв, то давня тевтонська фортеця. І цеглу зі стін замку, яку збирались використовувалися як будівельні блоки для табору смерті Треблінка, повернули на місце. Німеччина забезпечила кошти на будівництво, і почались роботи з реконструкції вежі. Проте швидко зупинилися - усе ж вилізла на світ історична правда.
У 1944 році замок знову постраждав під час війни. Після війни руїну якось забезпечили, тому збереглися готичні стіни, була завершена реконструкція вежі воріт.
У 1957-1961 роках зусиллям місцевої громади відновили бароковий будиночок як приміщення для бібліотеки. 1963 року відкрили Музей-Арсенал.
У даний час для відвідувачів доступні приміщення у відреставрованому маєтку і ворота вежі. Від колишнього Великого Будинку збереглися лише готичні підвали і частина стін, що оточують його.
На подвір’ї замку проводяться лицарські турніри. Та навіть більше ніж задля них, у Лів варто приїхати за легендою про Жовту Даму. Раптом знайдете три її загублені перстені!
Сторінка замку:
http://www.liw-zamek.pl/index.php?page=news
