Казімеж-Дольний: місто-оаза митців

Казімеж-Дольний – зелена оаза митців

„Казімеж-Дольний над Віслою / Мов перлина над водами / Дивною красою виблискує / Ринком і кам’яниць сходами / Посеред ринку криниця копана / На кам’яницях канти / Всі будинки у сонця променях / Як нові черевики франта / (…). Приблизно так оспівував Казімеж-Дольний Марек Грехута.

Трохи історії

Казімеж- Дольний – місто художників і поетів, одна з найбільших туристичних визначних пам’яток Люблінського воєводства. 1994 року указом президента Леха Валенси отримав статус історичного об’єкта. Казімеж упродовж століть розвивався переважно завдяки водному шляху, яким перевозили зерно з Малопольщі до Гданська. У період найбільшого розквіту в XVI-XVII століттях Казімеж досяг статусу великого центру торгівлі зерном і виробництва пива. Місцеві жителі швидко розбагатіли. Будувалися зерносховища і ренесансні будинки.

Художники відкрили мальовничий Казімєж наприкінці XIX століття, започаткувавши моду на відпочинок у цих місцях. Найвідомішим фрагментом містечка є вимощений Великий ринок. У сезон тут вирує життя. Туристи заповнюють літні майданчики кав’ярень, спостерігають за роботою художників, гуляють навколо криниці в центрі ринку.

Місцеві хіти

Мальовничий вид на Казімеж-Дольний та річку відкривається з гори Трьох Хрестів. Гора ще відома під назвою Хресна або, що більш їй підходить (бо має лише 90 м висоти над рівнем моря) – Пагорб Трьох хрестів. Узгір’я нагадує Голгофу,  дерев’яні хрести – символи Муки Господньої, стоять тут з часів епідемії холери 1708 року. Ще красивіша панорама на місто відкривається з руїн замкового комплексу, спорудженого за часів Казимира Великого. Звідси найкраще фотографувати Малопольський вигин Вісли, яка протікає тут глибокою долиною, що нагадує каньйон. На річці курсують екскурсійні теплоходи і навіть піратські кораблі й дракари вікінгів. Можна також  переправитись через Віслу поромом до Яновця, на другий бік до руїн замку Фірлеїв і колишнього рибальського поселення з хатами під солом’яними стріхами в Менчмежі.

Біля підніжжя замку, де у сезон проходять численні концерти, стоїть парафіяльний костел з дивовижною кількістю путті – хлопчиків з крилами, ангеликів: різьблених, ліплених, писаних, розміщених у різних місцях храму. Вони прикрашають зокрема балюстраду історичних органів із 1436 труб та 35 голосів, які можна почути під час Органного фестивалю. Звідси кілька кроків до Ринку. Ринкову площу оточують кам’яниці колишніх купців, шляхти та міщан, серед яких – ренесансні кам’яниці, які вважаються найкраще збереженими в Польщі, прикрашені мереживним аттиком і фігурно-геометричними декораціями на фасадах.

Електричні еко-буси стоять на перехресті прилеглих до ринку вулиць Надвіслянська та Любельська; ними зручно переміщатися  містом. Ви обов’язково звернете увагу на найкрасивіший будинок у Казімежі – кам’яницю Целейовську, в якій нині Музей міста Казімежа-Дольного; ряд зерносховищ уздовж Вісли (рекомендуємо завітати у Природничий музей у колишньому зерносховищі Улановських), захочете дізнатись більше про  Кореневий Діл (дивовижний, мов казковий, яр з химерними коріннями дерев-велетнів).

Яри та байґелі

У лессових яругах, вивіяних вітрами на правому березі річки наприкінці льодовикового періоду, проточна дощова вода вирізьбила унікальний у європейському масштабі лабіринт ярів. Найпопулярніший з них – Кореневий Діл, переплетений дивовижним корінням старих могутніх дерев. У ярах розмічені туристичні маршрути; ними дійдете до Норового Долу, Кам’яного Долу, Халайового Долу, Плебанки та ущелини Малаховського, якою дістанетесь до Будинку-музею Марії та Єжи Кунцевичів.

Кілька десятків мацев вкривають схил яру в Чернявах. На колишньому єврейському цвинтарі, спустошеному гітлерівцями, встановили Стіну плачу – монументальний пам’ятник з тріщиною посередині, що символізує трагічну долю послідовників Мойсея. Протягом багатьох століть Казімеж заселяли євреї, які до війни становили більшість громади. Поруч із головною Ринковою площею є Мала Ринкова площа – тут колись був єврейства. На Малому Ринку, званому тоді „На задвірках”, домінувала дерев’яна забудова. Синагога в сучасній формі була побудована в стилі пізнього бароко з вапняку, з черепичним дахом. В липні 1944 року німці частково її зруйнували. Відновлена вона була в 1953 році і перетворилася на кінозал. Зараз у вихідні дні площа знову оживає. На ній процвітає торгівля антикваріатом, незвичним одягом та натуральною косметикою. На кам’яній стіні вцілілої синагоги є табличка на честь місцевої єврейської громади. Єврейську кухню представляють сьогодні два кошерні ресторани: „У перукаря” (у приміщенні колишньої фабрики) та „Байґель” на вулиці Любельській, де садові мальва з-за дерев’яних штахет  конкурує кольорами з картинами та художньою керамікою багатьох тутешніх мистецьких бутіків.

Хай живе мистецтво

Чарівними малими крамничками заповнена вулиця Кляшторна, що веде до монастирського комплексу францисканців зі знаменитим санктуарієм Благовіщення. У будівлі колишньої лазні працює майстерня творчого об’єднання майстрів польського кінематографу – на стінах висвітлюються фото зірок 10-ї Музи, а сад прикрашений кіноплакатами Анджея Понґовського.

Неподалік стоїть Будинок архітектора. Обов’язковим місцем для відвідування є Пекарня Сажинського, яка вже півстоліття випікає знаменитих півників. Це завдяки засновнику пекарні Цезарію Сажинському смачні півники стали символом міста і продаються на кожному розі. Чому півники? За легендою, диявол вподобав Казімеж через місцевих смачних півнів, але останній з них не дався з’їсти. Що вигадав хитрий півник? Запитайте у місцевих – це цікава історія.

Казімеж запрошує на Національний фестиваль народних колективів та артистів, Фестиваль Kazimiernikejszyn у кар’єрах, фестиваль кіномистецтва «Два береги Pardes-Festival – Зустрічі з єврейською культурою.