Мазовецьке

Мазовецьке воєводство розташоване в центрально-східній Польщі та межує з шістьма іншими: Вармінсько-Мазурським, Підляським, Люблінським, Свєнтокшиським, Лодзьким та Куявсько-Поморським. Столиця воєводства – Варшава. Мазовецьке займає площу понад 35 500 км² і є найбільшим воєводством у Польщі за площею та кількістю населення.

Maзовше, відкрийся!

 «Мазовше. Пісок, Вісла та ліс. Моє Мазовше. Пласко, далеко – під струмками гучних зірок, під сосон клекіт»  … – писав Кшиштоф Каміл Бачинський, простими словами, малюючи чарівний образ регіону. Рівнина, розкраяна смугами луків, полів та лісів з плямами все барвистіших міст і сіл, підперезана стрічкою Вісли – це земля, яка приховує багато туристичних скарбів. Ключем до них є захоплююча історія регіону, де нині серце Польщі – Варшава. Запрошуємо у місця, які обов’язково треба побачити:

Обов’язкові маршрути

Виверна – це  підвид дракона, який має лише дві задні лапи, крила кажана замість передніх лап і швидкий хвіст із шипом. Сапковський описав його у «Відьмаку». Таку ж рептилію мали на своїх печатках і хоругвах мазовецькі князі у Середньовіччя. Ця гілка роду П’ястів поколіннями створювала свою державу практично з нуля і зберігала незалежність протягом трьох століть. Про це розповідає Шлях Мазовецьких князів. По собі вони залишили понад сотню міст, серед яких Закрочим, Червінськ, Вишогруд, Сероцьк, Цеханув, Черськ та інші. Ознайомитись з ними можна на маршрутах: Конрада Мазовецького – основоположника роду, Княжни Анни, Семовітів, милуючись цегляними замками та готичними костелами, вслухаючись у легенди (й не лише про виверну).

Мазовше запрошує також на кілька інших тематичних туристичних маршрутів. Шлях Шопена поведе місцями, де Фридерик провів перші два десятиліття свого життя: Желязова Воля, Варшава, Санніки та Брохув. Володіючи неймовірною технікою «поета фортепіано», він творив під час складних для Польщі часів, проголошував свою патріотичну позицію  через композиції, особливо прелюдії та мазурки, черпаючи натхнення для них з тутешнього мазовецького фольклору.

Свідки історії

Збережена до наших днів єврейська спадщина свідчить про те, наскільки великий внесок у польську культуру мала багатовікова присутність над Віслою численної єврейської громади. Синагоги, кіркути та місця пам’яті можна побачити в Отвоцку, Карчеві, на Горі Кальварії та у Пшисуші. У Плоцьку є Музей мазовецьких євреїв. Трагедію Голокосту представляє Музей боротьби та мучеництва в Треблінці. Там під час війни німці влаштували Трудовий табір і Табір смерті – в останньому вбили 780 000 євреїв, переважно з варшавського гетто, найбільшого в Європі.

Величезні стіни фортеці Модлін, які відображають у водах Вісли, сьогодні бережуть музейні колекції на маршруті Шлях Варшавської битви і є свідками не тільки війни 1920 р. Фортеця, будована з часів шведської навали, пережила свою першу облогу російською армією після відступу Наполеона з-під Москви, потім листопадове повстання та обидві світові війни.

Інші цікаві маршрути: Мазовецька Літературна стежина, Індустріальне Мазовше, Кіно Мазовше та Великий Литовський Тракт.

У народному строї

Відвідування Музею мазовецького села в Серпці – це можливість дізнатися про давні обряди та звичаї. У музеї просто неба серед автентичних селянських господарств є заїжджий двір, костел з дзвіницею, корчма та реконструйоване помістя з садом. У музеї можна переночувати, поїздити верхи, жати та косити. А у подібному Музеї-скансені радомського села відтворено два комплекси: сільських хат та міських маєтків.

Десять метрів заввишки мають великодні пальми, представлені під час Вербної неділі в селі Лисе, що на Курп’ях. Курп’є – земля у північній частині Мазовша, відома своєю помітно іншою, виразною культурою місцевого етносу і збереженими традиціями.  Назва місцевості і етносу – Курп’є – взялася від липового лика, з якого робили взуття-курпсі. Тутешня громада надзвичайно колоритна й оригінальна, навіть великодні пальми робить по-своєму – з прута ліщини чи молодої сосни, прикрашеної різнокольоровими квітами та паперовими стрічками. Неспішно подорожуючи велосипедом через Курп’є, побачите характерні дерев’яні хатини з вікнами, прикрашеними «корунами», та підвіконня, різьблені хитромудрими візерунками.

Надвіслянська частина підваршавської ґміни Констанцин-Єзйорна поблизу Варшави, тобто терени, розташовані нижче високого річкового берега, належать до етнографічного мікрорегіону – Приріччя, який традиційно називають Лужицем (діалектна форма назви  Urzecze). Він простягається по обох берегах Вісли, між давніми витоками річок Піліци та Вільги, Мокотовськими Сєкєрками та правобережною Саською Кемпою. Найпомітнішими елементами цього надвіслянського ландшафту є плетені плоти, дамби та насипи, дренажні споруди, густі насадження верб, тополі, кірхи, дамби, висипи, вітряні млини. Найбільше таких об’єктів збережено у селах Чернідла та Гасси, де щороку проходить Flis Festiwal. Це нагода побачити, як люди віддавна уживаються з річкою та відвідати биндюгу – флісацьке місце проживання й спробувати страв з їх мандрівних казанів.  Живими уроками історії стануть навчання тутешніх давніх ремесел.

На здоров’я!

Місцевість Констанцин-Єзйорна – водночас єдиний  курорт на Мазовші. Його показною особливістю є соляна градирня, яка насичується ропою із сусіднього колодязя і завдяки  високій (7,5 %) концентрації мінералів має цілющі властивості. Від випаровування ропи навколо градирні утворює своєрідний мікроклімат, подібний до морського. Тутешня лікарня надає послуги у відновленні функцій опорно-рухового апарату, неврологічної та серцевої реабілітації, а також лікування ЛОР-захворювань.