Опольське
Це найменше воєводство Польщі, але культурно багате та повне цікавинок для туристів; тут кожен знайде щось для себе – для активностей і відпочинку: мальовничі озера й ріки, відомі замки та палаци, природні та історичні (навіть доісторичні) місця; і розспівана столиця – Ополе…
Опольське воєводство розташоване на півдні Польщі та межує (з південного боку) з Чехією й з чотирма польськими воєводствами: Нижньосілезьким, Великопольським, Лодзьким та Сілезьким. Ополе – столиця регіону. Опольське займає площу понад 9 400 км².
Опольське – зі смаком
Як смакує сілезьке небо? Скільки кімнат і башт має Замок Мошна? Де ходять динозаври? Що приховано на Горі святої Анни? – загадки регіону аж намовляють їх розгадати.
Сілезьке небо – це традиційна страва із копченого і вареного м’яса в соусі з додаванням сушених слив, яка подається із сілезькими бухтами – великими кулястими галушками. Таку страву з незвичною назвою подають у ресторанах на Кулінарному шляху «Опольський біфий». Креденс (сервант), який тут називають біфий, колись стояв у кожній кухні чи їдальні Опольської Сілезії. Біфий складається з двох частин. Внизу зберігали сіль, цукор, борошно, крупи. У шухлядках – ножі, ложки, виделки. Угорі біфий прикрашало візерунчате скло, за яким виставлялись найцінніші предмети кухонного вжитку. У біфиї господині також зберігали свої родинні кулінарні рецепти, за якими зараз власне відроджують традиційні страви на кулінарному маршруті. Об’єкти маршруту – переважно історичні місця, які любов до готування передають з покоління до покоління; а також нові ресторани. Їх об’єднує ідея прославити опольську кухню, у якій вигадливо змішані польські, німецькі та чеські смаки, а для приготування традиційних страв використовуються регіональні продукти.
Не можна оминути
Кулінарний маршрут «Опольський біфий» об’єднує багато цікавих місць регіону, починаючи від розспіваного, й не лише під час фестивалю, Ополя. Ресторан, відзначений характерною емблемою маршруту – біфий на тарілці між ножем та виделкою – має казковий замок у Мошні з 99 вежами та 365 кімнатами. У середньовіччі у замку жили тамплієри, а потім протягом століть – роди німецької знаті та аристократії. Замок можна відвідати, пройшовши екстремальним маршрутом або під час Музичного фестивалю цвітіння азалій. Тут переночуєте, почуєте, як риплять ночами трьохсотлітні підлоги, оновите душу й тіло в замковому SPA.
Мошна є також у списку ще одного регіонального «хіта» – маршруту Опольський шлях замків і палаців, який налічує кільканадцять об’єктів. Серед них Замок сілезьких П’ястів у Бжегу. Колись фортеця, потім елегантна резиденція, а сьогодні – однойменний Музей. Його називають сілезьким Вавелем не лише через дитинець, оточений аркадами. З-під легендарних в’їзних воріт і аж до замку гостей вітає плеяда правителів, царів та п’ястівських князів, з П’ястом Колодієм на чолі; тут теж Мєшко I, Болеслав Хоробрий, Генріх Бородатий, Фредерік II П’яст. Останній з названих – батько Єжи II, який власне й задумав цю галерею бюстів, щоб підкреслити життєздатність і неперервність роду сілезьких П’ястів. Музей зібрав, серед іншого, найбільшу в Європі колекцію надгробків однієї династії – серед них навіть кам’яна статуя улюбленого собаки Єжи II.
Унікальний дидактичний шлях створюють майже 200 моделей із 70 видів мезозойських земноводних та рептилій в парку Юрського періоду в Красейові, оточеному зеленими лісами. „Капсула часу” у „Тунелі часу” переносить у життя Всесвіту за мільярд років тому. Палеонтологічний павільйон відкриває найбільші на континенті тріасові закаменілості земноводних та рептилій, які можна бачити через скляну підлогу. Це єдиний у світі музей, який далі веде активні розкопки. Для туристів працює Парк науки та еволюції людини, де відвідувачі дізнаються багато цікавих фактів.
Цікаві та важливі
Гора святої Анни на узгір’ї Хелм мільйон років тому була діючим вулканом. Сьогодні її вершину увінчує санктуарій з прекрасною фігуркою св. Анни. За легендою, статуетка була серед трофеїв одного іспанського принца, який повертався додому з війни. Аж раптом біля гори воли, які тягли воза, зупинились мов вкопані. І ані руш! Принц розцінив це як знак із неба, наказав збудувати на горі храм і розмістив у ньому фігурку Святої. Основним об’єктом монастирсько-кальварійного комплексу є базиліка з бароковими інтер’єрами зі сценами з життя бабусі Ісуса. Тут зберігається 54-сантиметрова статуетка з липи: Анна тримає свою доньку Марію та її сина Ісуса. Санктуарій має статус історичної пам’ятки, він у списку 30 найцінніших історичних будівель у Польщі. Його оточує 5051 га ландшафтного парку Гора св. Анни, що належить до Опольського комплексу ландшафтних парків.
Центральний музей військовополонених у місті Ламбіновіце-Ополе – унікальне місце, яке документує долю полонених трьох таборів поспіль, які послідовно діяли на тутешньому полігоні. Перший був заснований прусами для французьких полонених франко-прусської війни. Під час Другої світової війни тут був один з найбільших таборів Вермахту – Stalag VIII B, Stalag 318 / VIII F і Stalag 344. Після війни СБ Польщі частину з цих шталагів задіяла під Трудовий табір, куди відправляли німців, колишніх членів нацистських організацій та місцеве (переважно німецькомовне) населення – сілезців, перед їх депортацією з Польщі.
Шанувальників природи приваблять Туравські озера, куди з Ополя можна дістатися на велосипеді. На озерах можна плавати, кататися під вітрилами, ловити судаків та спостерігати за пташиним царством. З Ополя Опольський Шлях веде маршрутом Дерев’яного сакрального будівництва з дванадцятьма чарівними давніми костелами.
Водосховище з дамбою на Нисі Клодській, тобто озеро Ниське з видом на гори Опавські та чеські Золоті гори – ідеальне місце, щоб зупинитись у кемпінгу, позагоряти, порибалити та удосталь поплавати. У сезон тут ходять туристичні катери. Варто також приїхати до польського Каркасона – Пачкова та Бичини – містечка, яке оточене первісними міськими мурами.
Події, які варто відвідати: Фестиваль польської пісні в Ополі, Літо квітів в Отмухуві, Дні фортеці Ниси (і обов’язково подивіться місто!), Міжнародний лицарський турнір у Біскупіце поблизу Бичини та Фестиваль музики історичних парків і садів імені Карла Марії фон Вебер в Покою.