Підкарпатське

Підкарпатське воєводство розташоване на південному сході Польщі та межує на сході з Україною, на півдні зі Словаччиною, а у Польщі – з трьома воєводствами: Малопольським, Свєнтокшиським та Люблінським. Столиця воєводства – Ряшів. Підкарпатське займає площу понад 17 800 км².

Підкарпатське для допитливих

Один із найбільш зелених та малозаселених регіонів Польщі; запрошує на неймовірні зорепади, прогулянки на велодрезинах, верхи на кониках-гуцулах, а насамперед – за скарбами  різних культур, що віками переплітались на цій землі.

Не треба їхати за океан, щоб відчути себе ковбоєм. На спині сильного, безстрашного коня, який не боїться ні гір, ні прірв,  можна долати прекрасні бещадські простори. Саме в Бещадах народилась легенда про польський Дикий Захід на сході. Кількасот кілометрів маркованих кінських маршрутів ведуть через мальовничі полонини, «вкриті вільхою поля колишніх сіл», – як співав панк-рок-гурт KSU. Тільки тут, у Парку зоряного неба «Бещади», з травня по жовтень можна споглядати неймовірний Чумацький Шлях з бонусом у вигляді фотографії з зірками та планетами на задньому плані. Бещадами також можна мандрувати на велодрезинах – оригінальних велосипедах, які переміщаєте залізничними коліями силою власних м’язів.

Ікони та скло

„Воротами в Бещади” вважається Санок – місто на кручі при річці Сан. У Королівському замку  зібрано одну з найбагатших у Польщі колекцій церковного мистецтва, у якій понад 1200 експонатів, у т.ч. прекрасні ікони та майже 600 робіт у Галереї Здіслава Бексинського. Музей народної архітектури у Саноку – перший у Польщі етнографічний парк, де зібрано об’єкти, які представляють етнічні групи цієї місцевості: бойків, лемків, долинян, східних та західних погорян. Це величезний музей просто неба зі світськими та сакральними спорудами, Галицьким ринком та помістям зі Свентян.

У Бещади можна заїхати через Кросно. Окрім історичних палаців та кам’яниць, місто може похвалитися 500-річною традицією виробництва скла, про що розповідає Центр спадщини скла та нагадує червневий фестиваль скла – Glass Festiwal.

У сусідній Бібрці завдяки Ігнатію Лукашевичу була відкрита перша у світі копальня нафти – сьогодні Музей нафтогазової промисловості імені цього світового піонера у використанні  нафтової сировини для промислових цілей і винахідника гасової лампи. Варто підкреслити, що в копальні-музеї досі видобувається нафта.

Низький Бескид і Розточчя

Оборонний замок Кам’янець у Корчині-Одриконі надихнув Олександра Фредра написати «Помсту». Іноді в руїнах можна почути усміх Касі, улюбленої карлиці королеви Бони.  З мурів замку відкривається вид на Низькі Бескиди, потяті пішохідними стежками, та  Сшижовсько-Диновське передгір’я із скельним заповідником Пшондки, до якого з Кам’янця веде піший маршрут.

Поділене польсько-українським кордоном Східне Розточчя, зване теж Південним, варто оглядати з велосипеда, користуючись тутешніми розміченими маршрутами, прокладеними так, щоб якнайкраще показати цю територію і строкату культуру сплаву польської, української та єврейської. Пам’ятки дерев’яної архітектури, сховища лінії Молотова, старі кар’єри, спустошілі колишні українські села, зарослі цвинтарі, Чортовий камінь у Даганах і  Храм Сонця біля Новин-Горинецьких, та, звісно, національний парк Південного Розточчя доповнюють палітру вражень.

У дорогу!

127 об’єктів на 9 маршрутах об’єднують 1202 км Шляху Дерев’яної архітектури. Серед них об’єкти зі Списку ЮНЕСКО: костел у Гачові, якому понад 500 років, пресвітерський комплекс у Близному (з унікальними поліхромами із зображенням т.зв. плебейської біблії)  та греко-католицькі церкви у Смольнику, Тужанську, Хотинці та Радружу.

У свою чергу, 34 об’єкти налічує Карпатський шлях садів та історичних будинків, розділений на чотири географічні напрямки. На центральному – з літнім палацом та замком у Ряшеві лежить замок Ланьцут, одна з найкрасивіших аристократичних резиденцій Польщі. Облаштовані зі смаком і розмахом спальні, вітальні, бальні, ванні, їдальні, а також англійський парк з колекцією карет дають уявлення про те, як тут жили Любомирські та Потоцькі. У замку, в садах, у бернардинській базиліці у Лежайську, ланьцутській синагозі та концертному залі Підкарпатської філармонії відбуваються концерти у рамках Музичного  фестивалю в Ланьцуті. У заході світового рівня беруть участь видатні артисти. Замок і парковий комплекс у Красичині – гордість  східного маршруту. Ренесансна будова  магнатського роду Красицьких герба Рогаля та Сапегів герба Лиса приймала візити кількох польських королів. У парку ростуть дерева, посаджені Сапегами після народження дітей: дуби на честь синів та липи – на честь дочок. Обидва замки є пам’ятками історії.

Вино і до вина

40 виноробних місць об’єднує Підкарпатський Шлях винниць. Серед них виноградник Ґолеш під Яслом. Його власник – Роман Мисливець, польський Діоніс, бо саме він першим у країні воскресив польське виноробство, професійно займаючись виробництвом трунку. Зараз у  Підкарпатському є аж 160 виноградників. Благородний напій чудово поєднується з регіональною їжею, яку можна скуштувати у об’єктах на кулінарному маршруті «Підкарпатські смаки». Безсумнівно, будуть тут прозяки (невеличкі пласкі хлібці з додаванням соди), які випікають на традиційній чавунній блясі печі, яку палять добрим деревом. Варто також спробувати страви із загадковими назвами: гартачі (тістечка), кренжалки (капуста, квашена пелюстками), куґель (картопляна запіканка), бульвйок (млинець із картоплею чи фаршем посередині), малджик (маленький сир із солодкого молока), балабухи (солодкаві булочки до кефіру чи сметани) та крупняк (суп).

Рекомендовані події – це ESK, Європейський стадіон культури, Фестиваль культури прикордоння «Фольковисько», Рок-фестиваль Цешанув та Фестиваль спадщини кресів.