Свєнтокшиський національний парк
Парком охороняються високі хребти Свєнтокшиських Гір – Лисогори, з вершиною Лисиця (612 м). Назва гори походить не від лисиці, як могло б здатися, а від гірських лисих схилів, з наголосом на першому складі.
Часом Лисицю ще називають горою Святої Катерини. Можливо на противагу іншій назві – Лиса гора, де, за переказами, збираються на свої шабаші відьми-чарівниці. Чарівниця, до речі, є промоційним символом Свєнтокшиського воєводства.
Свєнтокшиські гори вважаються найдавнішим гірським масивом у Польщі, утвореним зі скель палеозойської епохи.
Гора Лисиця поросла лісом, на її схилах натомість є куруми — рухливі скупчення жорстви, щебенисто-брилового матеріалу, який ще називають кам’яними ріками.
Гряда Лисогорів знаменита смерековими лісами, з буком і модринами. Найбільшим представником тваринного світу є олень – символ парку.
У парку росте 270-річна ялиця, яка має 51 м у висоту й вважається одним із найвищих дерев у Польщі.
Через парк проходить 6 туристичних трас.
У парку також варто відвідати:
Природничий музей на горі Святий Хрест. У музеї є різні мінерали та копалини регіону, зразки флори й фауни.
Бенедиктинський монастир (XII ст.), відкритий для візитів.
Культовий вал навколо Лисої гори, де, за переказами, збираються на свої шабаші відьми-чарівниці.